Найбалакучіший француз
Луї Коле (француз каталонського походження) встановив новий світовий рекорд, говорячи без зупинки впродовж 124 годин, повідомляє lenta.ru, посилаючись на France Presse. Рекордна спроба відбулася в місті Перпіньян на півдні Франції при великому скупченні глядачів. 62-річний чоловік не припиняв говорити впродовж п’яти днів і чотирьох ночей поспіль і потрапив до Книги рекордів Гіннесса. Як повідомляє агентство, упродовж цього часу Коле найбільше говорив про каталонську культуру та свого улюбленого художника Сальвадора Далі. «Це великий день для мене, і я присвячую свій рекорд усім захисникам каталонської мови й каталонської культури», — заявив Коле після того як рекорд уже був встановлений. Попереднє досягнення належало жителю Індії, який продовжував говорити впродовж 120 годин. Коле одного разу вже встановлював світовий рекорд із тривалості безперервної розмови: 2004 року йому для цього вистачило 48 годин.
Водорості, що «танцюють»
Команда вчених із Великої Британії та Японії виявила, що в певних умовах водорості роду Volvox починають «танцювати». Препринт роботи, в якій автори описують і пояснюють незвичайну поведінку водоростей, доступний на сайті arXiv.org. Зелені водорості роду Volvox є жвавими колоніальними водоростями, що є у прісних водах. Колонії вольвоксу мають сферичну форму і складаються з окремих клітин, сполучених слизом. Колонія пересувається завдяки биттю джгутиків клітин, з яких вона складається. Спостерігаючи за рухами колоній вольвоксу, вчені на чолі з Раймондом Гольдштейном із Кембріджського університету виявили, що при наближенні до твердої поверхні колонії починають поводитися незвичайно. Коли дві колонії підпливають, наприклад, до нижньої частини скляної посудини, вони починають «вальсувати» навколо одна одної. Тобто замість незалежної поведінки колоній дослідники виявили між ними деякий «зв’язок». Розподіл маси в колоніях вольвоксу нерівномірний: від нижньої частини відгалужуються дочірні колонії. Тому під час руху колонія легко закручується навколо своєї осі. При наближенні до дна посудини дві колонії починають обертатися навколо одна одної, практично стикаючись. Коли колонії стають дуже важкими для того, щоб пливти вгору, вони продовжують «парити» над поверхнею, обертаючись навколо партнера. Вірогідним поясненням «танців», на думку авторів роботи, можуть бути гідродинамічні сили й «притягання» змазки, що виділяється колоніями. І саме така поведінка вольвоксу лежить в основі скупчення колоній біля твердих поверхонь, що спостерігається біологами.
