Стартап — це не просто модне слівце. Розробки інноваторів з одеського проекту Pixelated Realities допоможуть реставрувати пам’ятки. Учасники команди займаються 3D-скануванням пам’ятників та історичних будівель, щоб потім створювати їхні тривимірні моделі. Поки працюють переважно з одеськими об’єктами, але мріють створити всеукраїнську базу даних. Ще є розважальний вимір — у Pixelated Realities хочуть зробити додаток для 3D-листівок. Наводиш на таку смартфон, і анімоване зображення зачитує, наприклад, привітання з днем народження. А львівська лабораторія ресайклінгу Zelenew і одеський проект Precious Plastic Ukraine перетворюють пластикові відходи на стильний декор.
Ці та інші розробки представили минулими вихідними на фестивалі культурних і соціальних проектів Startup Kultur-2017. Подія відбувалася у київському просторі IZONE під егідою Goethe-Institut в Україні. Мета організаторів — дослідити українські креативні стартапи і допомогти тим, хто займається такими проектами.
ВІРТУАЛЬНІ РЕАЛІЇ
Діти обліпили стенд Геннадія Жуги і Дмитра Махонька з харківського проекту Global DJ. Ті показують, як грати у комп’ютерні ігри завдяки розробленому ними midi-контролеру у вигляді рукавичок. Цей пристрій вже використовують артисти, наприклад, ONUKA, для створення візуальних ефектів і управління музикою під час виступів. «Комп’ютеризовані» рукавички є універсальним засобом управління, завдяки ним можна взаємодіяти з квадрокоптерами і роботами. Зараз Геннадій і Дмитро вдосконалюють пристрій для використання у технологіях віртуальної реальності.
Харківські новатори вклали у проект майже всі власні кошти, а для розробки принципово використовують українське. Хоча, виявляється, виготовити плати у Харкові у десятки разів дорожче, ніж у Китаї. Зараз команда Global DJ співпрацює з київським проектом, що хоче впроваджувати VR-технології у медицині. Дмитро Махонько хвалить київських інженерів: «Вони сміливо беруться за проекти, які не можуть втілити в Ізраїлі чи Америці».
ФОТОРЕПОРТАЖ: Як українські інноватори змінюють реальність
Як розповідає Дмитро, технології віртуальної реальності вже використовують у Сполучених Штатах, наприклад, для вибору квартири. 3D-моделі помешкань, доступних для купівлі, знаходяться у базі даних ріелтера. Клієнт у спеціальній масці може роздивитися їх, наче справді перебуває всередині житла. «Але зараз для цього люди тримають у руках два пристрої, схожі на молотки, — продовжує харківський розробник. — Беремо медичне застосування технології: лікар вчиться надавати першу допомогу. Він підбігає до постраждалого, а в його руках ці «молотки», він не може нічого зробити. У рукавичках ми перенесемо датчики на зап’ястя, і людина зможе взаємодіяти з «пацієнтом».
НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД
Українці жваво цікавляться новітніми розробками і тим, як їх створювати. На деяких лекціях, що тривали під час фестивалю, зал не вміщував всіх охочих послухати виступ. Взагалі великий плюс Startup Kultur-2017 — просвітницька складова. Під час фесту відбулося понад 20 лекцій і воркшопів спеціалістів з Німеччини та України, потужні компанії консультували щодо фінансів та авторського права.
«Тема креативних стартапів дуже популярна в Європі, зокрема в Німеччині. Ми подумали, що цікаво зробити щось на таку тему в Україні, але не дуже знали цю сцену. Тому почали своєрідне дослідження, всіх запросили до участі і за результатами дізнаємось більше про українські креативні стартапи», — пояснює Ілона Демченко, організатор проекту Startup Kultur-2017.
За словами Ілони, після падіння Берлінського муру багато людей у Східній Німеччині залишились без роботи, й орієнтація на креативні стартапи допомогла їм знайти себе. Причому програму розвитку таких проектів як спосіб зайняти безробітних почав німецький уряд. Досвід виявився успішним — яскравий приклад, який люблять згадувати у медіа, стосується Рурського регіону. Його жителям довелося переорієнтовуватися з вугільної промисловості на неіндустріальні галузі, зокрема ІТ і креативні проекти.
«В Україні багато людей переживає економічно важкий період. Можливо, якісь ідеї, побачені тут, допоможуть знайти новий формат і способи заробити, — розмірковує Ілона Демченко. — Колись у Німеччині вважали, що це дурна ідея і ніхто не робитиме нічого креативного, коли вдома немає чого їсти. Але з цього виросли деякі успішні проекти».
Створення креативного стартапу — справа ризикована, як і будь-який малий бізнес, наголошує Ілона. Проте це перспективно, потрібно і цікаво. Тому українські інноватори і не думають зупинятися у втіленні технологічних мрій, а організатори Startup Kultur-2017 планують розвивати свій проект у майбутньому.
