У Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту свої роботи на склі в експозиції «Миттєвості життя» представила луганська художниця Ірина Мезеря, чим вкотре засвідчила, що в Україні схід і захід — разом.
Пані Ірина — корінна луганчанка, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (нині переселений у Сєверодонецьк) і окрім того — талановита художниця. Її роботи — надзвичайно різножанрові: це пейзажі, натюрморти, портрети, релігійні сюжети, абстрактний живопис. Вона любить експериментувати і творити на склі. В її творчому доробку понад 100 картин та чимало розмальованих посудин зі скла.
Як розповідає Ірина Мезеря, це її перша виставка на Закарпатті та й на заході України загалом. Свої роботи вона представляла на Луганщині, а згодом у Києві та Ірпіні, куди через війну змушена була переїхати родина. Художниця каже: «Війна роз’єднує людей, а мистецтво може стати приводом для діалогу та єднання між людьми з різних регіонів та зі світоглядними переконаннями».
Втілювати свою дитячу мрію — стати художником — жінка почала у 45 років, не маючи відповідної освіти. Вона усвідомила, що «не потрібно нічого боятися, а треба робити те, що хочеться». Увесь її творчий доробок залишився на окупованій території, і тільки коли оголосили перемир’я, вони з чоловіком поїхали додому. Дивом уціліли всі картини, тож вони, долаючи блокпости, пересуваючись дорогами, зруйнованими вибухами снарядів та усіяними уламками мін, довезли їх цілими й неушкодженими.
Представлені роботи на виставці вражають широким жанровим та тематичним спектром. Але тут немає жодної роботи про війну: пані Ірина каже, що це для неї дуже важка й болюча тема, про яку не хочеться й думати, але яка живою раною ятрить розум, серце і душу. Навіть перебуваючи на Закарпатті, уночі, під час бурі, вона прокинулася з криком: «Гради!».
Ужгородська колега І. Мезері по цеху, майстриня живопису на склі Вікторія Кузьма каже, що «вражена дрібною технікою виконання робіт луганської художниці. Перше враження, що це — вишивка бісером».
Голова Закарпатської обласної організації НСХУ, народний художник України Борис Кузьма, вітаючи художницю з дебютом на Закарпатті, зазначив, що «у цій техніці в Україні працює дуже мало митців, на Закарпатті ж — одиниці. А роботи луганської майстрині вражають своєю оригінальністю, витонченістю, дрібними деталями та самобутнім вираженням багатства її внутрішнього світу й філософського сприйняття життя».
