Філіп де СЮРЕМЕН, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції:
— Щороку я присутній на відкритті фотовиставки «Дня». Фотографії, які газета обирає для цієї експозиції, надзвичайно цікаві, їхній рівень справді високий. Думаю, було б цікаво показати ці роботи за кордоном, особливо у Франції. В них є й гумор, і глибокий сенс. Деякі політичні фотографії просто прекрасні. Професійна робота штатних фотографів та підбір кращих знімків інших авторів — одна з унікальних характеристик газети «День». Підмічені фотохудожниками деталі яскраво передають загальну ситуацію в країні. Фотографії на ваших сторінках та на ваших фотовиставках — це справжні ілюстрації сучасності.
Йон-Крістер ОЛАНДЕР, Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції:
— Я вражений високою художньою якістю всіх знімків. Враховуючи сьогоднішню ситуацію, ви можете побачити тут кілька фотографій, уже «історичних» у різних значеннях цього слова. Я також оцінив знімки щоденного життя різних частин України, фотографії дітей або задумливих старих. Вони заслуговують не меншої уваги, ніж яскраві портрети політиків, тому що політика — це далеко ще не все життя.
Леонід КРАВЧУК, перший президент України, народний депутат України:
— Чудово, просто чудово. Ви знаєте, я, на жаль, не бачив попередні фотовиставки «Дня», і тепер дуже шкодую. Тому я сьогодні відкрив для себе як цю експозицію, так і ще одну грань «Дня». Причому грань дуже яскраву — як у буквальному, так і у переносному смислі. Тут є такі повороти художньо-документальні, ваші автори підмічають такі нюанси... Скажімо, фото «Нестатутні відносини», — мені так сподобалось, я не міг утриматися від посмішки! Чимало й інших фотографій, які зроблені з гумором, а ще — з великою добротою і любов'ю до людей.
А інші знімки примушують замислитися, згадати про вічні цінності... Практично біля кожного фото хочеться постояти, майже немає таких, які б не зачіпали якісь струни в душі. А загалом відображена така гама проблем, подій, почуттів, людських стосунків, — це і помаранчева революція, і життя, так би мовити, поза революцією... І все це так точно схоплено авторами знімків! Багато робіт вражають неочікуваністю сюжетів, мені це дуже подобається. Це справді документальна історія — історія не дуже тривалого проміжку часу, але дуже насиченого. Це ціла епоха.
Виставка, безумовно, відображає ті зміни, які відбулися в країні за останній рік. Ми бачимо вже зовсім інших людей, відчуваємо інші настрої. Те, що вчора було ще неможливо, сьогодні стало реальністю, — і цей мотив також знайшов відбиття на ваших фото. Це означає, що від того часу до цього ми пройшли дуже велику відстань. І осмислили його зовсім по-іншому.
Що ж стосується особисто мене, то я тепер буду, вибачте за тавтологію, найвідданішим відвідувачем фотовиставок «Дня»!
В’ячеслав ЮТКІН, голова наглядової ради банку «НРБ-Україна»:
— З кожним роком виставки «Дня» стають дедалі сильнішими. Ця виставка, як мені здається, набагато краща за всі попередні: жоден фрагмент, жодна подія в житті України не залишилися непоміченими. У цьому найголовніша її привабливість.
Якщо не говорити про майстерність, а оцінювати фотографії з погляду враження, який вони справляють на душу, мені запам’яталася фотографія «Якби ми вчились так, як треба». Фотограф дуже точно вловив той настрій, який зараз охоплює багатьох у країні. Також можу відзначити фотографію, яка зачіпає емоції, — «Нестатутні відносини». Дуже незвичайна фотографія, де відомі політики показані абсолютно в нестандартному ракурсі.
Зараз тільки «День» намагається відродити фотомистецтво, що було розвинене в радянські часи і поступово втрачало свої традиції. «День» робить велику справу, виводячи фотографію на новий виток розвитку, і величезна йому за це подяка.
Валентин СИМОНЕНКО, голова Рахункової палати:
— Дуже хороші чорно-білі фотографії, що відображають реалії сучасного життя. На них колористика відходить убік, і людина чіткіше сприймає композицію й образ, які хотів показати художник. Особливо сподобалася мені фотографія «На буряках». Це справжній, на мій погляд, витвір мистецтва.
Дуже добре, що виставка не політизована. Досить мало портретів так званої еліти, які, як правило, на подібних виставках заповнюють усю площу. Зате є зображення дійсності, від якої нікуди не дінешся і які треба показувати людям. Адже саме в них позначається уособлення України.
Фотографія — це вміння бачити. Як кажуть, «жалюгідний той, хто не бачить зірок без зуботичин». Так ось, ці фотографії — своєрідна інтелектуальна зуботичина кожному відвідувачу. Не кожному з нас притаманно зрозуміти та побачити те, що розуміє і бачить хороший фотограф. Тому завдання кожного художника — відкривати очі всім іншим.
Ірина ГЕРАЩЕНКО, прес-секретар Президента України:
— Тут, на виставці, я побачила і день, і тиждень, і рік у найбільш буремних, драматичних епізодах, які пережила Україна. Звичайно, нині точиться багато суперечок навколо Майдану, але тут, на виставці, як на мене, стало достеменно зрозумілим, для чого стояли люди на Майдані і хто був його героями. Насправді ж, головними були не ті люди, які стояли на трибунах, а ті, хто зображений на фотографіях виставки «Дня». Загалом же, на виставці країна показана дуже різноманітною і, водночас, прекрасною, унікальною, в першу чергу, людьми. Особливо хвилюють портрети бабусь, яких тут багато. Здається, що в кожній їхній зморшці — сторінка української історії. Дуже важливо, що у мас-медіа, є така поважна місія — не тільки формувати суспільну думку, а й щоденно спілкуватися зі своїм читачем через конференції, круглі столи, фотовиставки. Я гадаю, що «День» цю місію найкраще виконує.
Мені лестить, що два фотографи — Микола Лазаренко та Михайло Марків, які сьогодні працюють у прес-службі Секретаріату Президента, пройшли професійну школу й вишкіл у «Дні». Газета має чудові традиції, гарний смак, який в свою чергу обидва фотографи тепер переносять на теперішню свою роботу. Вони відображають щоденне життя першої родини в країні — іноді драматичне, іноді унікальне, а подекуди й приватне. Тут варто сказати, що іноді, після тяжкого дня, Віктор Андрійович сам уже протягом декількох років бере в руки фотоапарат і фотографує українські пейзажі... Можливо, наступного року на фотовиставці «Дня» буде представлена якась фотографія «Україна очима Віктора Ющенка»? Тоді у фотографів додасться ще один конкурент!
Ігор МІТЮКОВ, генеральний директор Інституту фінансової політики, колишній посол України у Великій Британії, екс-міністр фінансів:
— По-перше, мені було приємно на виставці пригадати події помаранчевої революції, свідком яких мені пощастило бути під час коротких приїздів у грудні до Києва. По-друге, я дійсно відчув, що в нашій країні багато змінилося, оскільки на виставці мали місце сміливість, інколи іронічність щодо «портретантів». Думаю, такі знімки на виставці півтора-два роки тому за «старих» часів були б просто неможливі. Це свідчить про те, що політики і журналісти починають відчувати один одного як партнери, котрі творять кожен свою, однак одночасно єдину історію для країни. Виставлені фотографії — надзвичайно високого професійного рівня. Упевнений, що деякі з них достойні міжнародних виставок. І по-третє, мені було винятково приємно бути присутнім на добре організованому святі для професіоналів, для справжніх фахівців. Було помітно, що ця виставка організована з великою любов’ю до людей, які були авторами фотографій, із великою любов’ю до колективу газети «День». Це було свято не для «бомонду» чи високих начальників, а — для колективу. Це прекрасна традиція, яка має право на довге і щасливе життя.
Олександр БОГУЦЬКИЙ, генеральний директор МК ТРК «ICTV»:
— Я побачив Україну дуже різною. Звичайно, на цьогорічну виставку вплинули яскраві політичні події. Натомість є і багато безмежно людяних фотографій, біля яких, чесно зізнаюсь, я пустив скупу чоловічу сльозу. Мене дуже розчулила фоторобота «На Паску» Анатолія Степанова, де зображений ранок і бабця в українській хустці, яка йде святити паску в церкву. В цьому знімку я побачив усю Україну, адже наші бабусі й дідусі попри все зберегли не тільки віру в серці, яка пов’язана з Україною, а й глибокі традиції. Крім того, є багато фотографій з простими усміхненими людьми, що мені дуже подобається. Також цікавим видалося те, що є багато кольорових фото — і це, напевно, є найбільшою особливістю виставки цього року. Можливо, життя наше робиться більш кольоровим?.. Загалом же, гарна наша Україна!
Ми вирішили віддати перевагу фотографії «До мети», бо для мене особисто, Україна завжди залишатиметься символом людей, а не політиків. Навіть попри те, що їх не так часто показують по ТБ, але «прості» українці дуже багато працюють для добробуту держави — з одного боку, а з іншого — це є Люди, які, незважаючи на труднощі, будують власне життя, народжують дітей... І, якщо говорити про фото «До мети», то тут ми бачимо дуже сильну, красиву жінку, яка має ваду, але з чистим і впевненим поглядом дивиться вперед. Я думаю, що для багатьох ця фотографія теж слугуватиме стимулом рухатися вперед до перемог.
Валентина КИРИЛОВА, директор видавництва Соломії Павличко «Основи»:
— Буду казати абсолютно відверто, тому що це є стан моєї душі останніх місяців. Це не є стан розчарування, це — стан максимального абстрагування від усього політичного, що відбувається в нашій країні. Це — просто якийсь інстинкт самозбереження. Сьогодні я розумію, що не ті особи, які, як нам здається, все вирішують в цій країні, є головними в нашому житті. І не це є головним для газети «День». Тому що для мене «День» — це день з життя країни, день з життя людини. Я обійшла всю виставку і повернулася до роботи, яка справді вплинула на мене найсильніше. Це робота Наталії Кравчук, яка називається «Сирітка». Це таке відчуття, коли ти йдеш, йдеш, йдеш, раптом піднімаєш очі, зустрічаєшся поглядом з цією дитиною і заклякаєш. Жодні політичні ситуації, жодна революція не має ніякого впливу на очі цієї дитини. Як сказала пані Лариса, це справді сильне емоційне враження. Це те, що зі мною залишиться, коли я полишу цю виставку. Думаю, це основна заслуга цієї фотовиставки — роботи, яка вами була пророблена, щоб показати день з життя простої людини. А не тієї, яка прагне влади. І, думаю, що це є найважливіше.
Ігор ЛУБЧЕНКО, голова Національної спілки журналістів України:
— Виставка, як завжди, — цікава, різнопланова і різноманітна. Хоча мені здається, на минулій виставці було більше гострих соціальних знімків. Сьогодні — більше портретних, знімків, де вловлена мить нашого політикуму. Наприклад, дуже сподобався знімок Бориса Корпусенка «Нестатутні відносини». Хочу також відзначити знімок Василя Артюшенка «Очі Майдану». На мою думку, цей знімок міг би стати «замість прологу» до будь-якої виставки, присвяченої Майдану. А найкращою все ж вважаю фотографію Миколи Лазаренка «Якби ви вчились так, як треба».
Олександра КОВАЛЬ, президент Форуму видавців:
— Я побачила Україну урбанізованою, розгубленою, зневіреною. Заполітизованою. Мене здивувало, хоча це є правильним відображенням дійсності, що на фото майже відсутні просвітлені обличчя, одухотворені. Є лиця радісні, веселі, спокійні, але нема духу. Ну і, звичайно мене, як видавця, зацікавило те, що нема жодної фотографії читаючої людини. Це, на жаль, теж є реалією нашого життя і фотографи, видно, дуже добре відчувають ці реалії.
Власне, виставка мені подобається. Фотографії дуже високопрофесійні, дуже хороші, дуже якісні. Певно, ця виставка добре виглядала б у будь-якому залі світу. Не можу вибрати якусь одну картину: мені дуже подобається дівчинка зі слимачком, але крім того ще багато інших хороших робіт. Загалом я полюбляю портрети, тому що, власне, в портреті ми можемо бачити саме життя.
Степан ЯЛОВЕГА, прес-секретар компанії «Украгролізинг»:
— Чудова виставка, організована чудовою газетою. «День» — це газета, яку ми дуже любимо. Ми поважаємо її за те, що вона старається об’єктивно оцінювати події, що відбуваються в Україні. Подає і позитив, і негатив, примушує думати над тим, що відбувається. На виставці мені дуже сподобалася робота «На Великдень». Чудовий знімок, що відображає українську реальність. Близька мені і сільська тематика. Адже наша компанія займається поставками агротехніки в лізинг. Особливо хотілося б відзначити роботу «Набрали землі». Фотографи змогли вловити моменти справжнього життя.
Тетяна КРИВАЛЬ, заступник директора компанії «ДКТ»:
— Чудова фотовиставка. Нам (мені і директору компанії Віталію Міліну) дуже сподобалася робота «Біржа», за яку ми і вирішили дати приз. Але була й безліч інших дуже цікавих робіт. Дуже приголомшили фотознімки з дитячого будинку, зокрема робота «Сирітка». Фотографи у зафіксованих моментах порушують злободенні проблеми, які нікого не можуть залишити байдужим, обов’язково знаходять відгук у серці глядача. Принаймні, я суджу по собі. Мені це було дуже цікаво.Крім того, ми вже не перший рік беремо участь у виставці як спонсори, і щоразу нам цікаво дивитися, як професіонально зростають фотографи, як розвивається фотографія. «День» — це єдина газета, яка робить щось подібне.
Іван МАЛКОВИЧ, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:
— На цій виставці я побачив справжню Україну. Зрештою, як і на виставці минулорічній. Здається, що газета «День» і справді відображає кожен наш день у всьому спектрі почуттів: від найбільшої радості до найбільшого горя, страшної тривоги. І у цьому діапазоні ще багато інших емоцій. Від картини до картини проходиш, і тут ти засумував, там ти усміхнувся. Звісно, пережити всю палітру емоцій, просто переходячи від однієї фотографії до іншої, легше і приємніше, ніж пережити все це в реальності. Але фотографії допомагають нам легше долати негаразди і сміливіше дивитися у майбутнє.
Чи змінилася Україна за останній рік, судячи з фотографій «Дня»? Я б судив про те, чи змінилася Україна, радше по самому життю. Але, як я вже казав, ці фотографії відбивають життя. Одразу і не скажеш, що змінилося... Може, стало більше іронічності, іронічної свободи. Щодо характеристики країни, одним словом... У пісні є таке слово — сумно-весела. Але це неправильно. На цій виставці Україна не така. Є точніше слово. Вона виразна.
Іван ЧИЖ, голова Держкомтелерадіо України:
— Коли вдивляєшся у фотографії «Дня», тебе переповнює дуже багато почуттів. Виставка ілюструє ту Україну, в якій ми і живемо. Тут, зважаючи на останні політичні події, — дуже багато інформації для роздумів. Наприклад, подивитися хоча б на людей, які ще кілька місяців тому стояли поруч, а сьогодні — по різні боки барикад. І думаєш, а хто ці барикади будує? А для чого? Але найбільше мене вразила соціальна тематика. Що не фото, то — цілий світ. Мене, скажімо, дуже схвилювали фотографії матерів, українок з натрудженими руками, обличчями, які порізані зморшками... Вдивляючись у ці фото, згадав і свою маму, її тяжку долю, своє дитинство... І, дай Боже, щоб ми колись як до України, так і до своїх рідних, були непоказушно милосердними. І дуже приємно, що газета «День» має інтелігентну, притаманну тільки їй і її колективу, традицію. «День» сам її виплекав, сам створив. Тому кожен День народження газети — особливий.
Галина БАБІЙ, ведуча радіопрограми «Мистецтво бути жінкою» («Радіо «ЕРА»):
— Загальний настрій від виставки — відлуння тих подій, які були на Майдані. Але мене завжди цікавить те, що зникає. Тому я проголосувала за фотографію Анатолія Степанова «На Паску». Для мене це абсолютно імпресіоністичний твір. Мане, Ренуар відпочивають! Адже на цьому фото зафіксовано те, що років через десять ми, може, вже й не сфотографуємо. Ми бачимо абсолютно пусту дорогу і самотню жінку, яка самотньо несе свого кошика на Паску. Оскільки я дуже шаную і люблю це свято, то для мене це — символічно. Тим паче, що ця жінка виходить з туману і йде сама. Я би хотіла, щоб у майбутньому вона виходила з туману на широку дорогу до великого храму. І щоб цим храмом була наша держава: спокійна, багата, з усміхненими обличчями, хорошими людьми. Щоб такі фото більше приваблювали увагу, аніж портрети політиків чи які-небудь пасіонарні спалахи. Надзвичайно вдячна «Дню» за виставку. Обов’язково пораджу всім своїм знайомим, родичам, друзям прийти і подивитися.
Сергій КРИМСЬКИЙ, філософ:
— На виставці дуже сподобалася портретні зображення. Причому, дуже цікавий спектр характерів, зображених символічними засобами. Це — декілька портретів нашого Президента. Наприклад, фото, на якому він дивиться у вікно, а на нього з портрету споглядає Тарас Шевченко. Дуже цікава новорічна ніч на Майдані. Така глибока символіка реалістичними засобами не може не вражати! Вважаю, що не дуже вийшла на фото сатира й гумор. На мій погляд, на таких фото — поверхові зображення. Але в цілому — виставка вражає. І не тільки мене. Адже я бачив реакцію відвідувачів. Так що «День» можна привітати!
Марія МАТІОС, письменниця:
— Країна на цій фотовиставці правдива, така, якою і є насправді. У нас час такої непевності, ненадійності цей проект — фотовиставка — є дуже надійним і тривалим. Він відповідає очікуванням. Цікава фотографія «Оголошення», бо відповідає народній приказці «Пів світу плаче, пів світу скаче». Дуже цікава робота «Ковалі». Тому рівень фотовиставки незмінно високий. Уже з нетерпінням чекаю наступного року і нових проектів «Дня».
Ольга КВАСОВА, керівник Київського бюро Чорноморської телерадіокомпанії:
— Слід зазначити, що дуже багато фоторобіт було присвячено тематиці Майдану й усім подіям, які відбувалися протягом останнього року. Але при цьому ми, обираючи переможця, керувалися іншими критеріями. Хоч одне з фото Василя Артюшенка, якого ми також нагородили, так і називається: «Очі Майдану». Там зображено немолоду жінку, яка передала весь настрій того часу. В її очах і надія, і віра, і глибина, і, водночас туга, бажання змін. Хотілося б, щоб якомога більше відвідувачів фотовиставки стали перед цієї фотороботою і неначе зазирнули в очі цій жінці.
Незважаючи на те, що Київське представництво Чорноморської ТРК існує всього кілька місяців, для нас співпраця з газетою «День» стала прозрінням. Сьогодні ми вже передали репортаж про виставку і, я сподіваюся, до 30 вересня наші телеглядачі з Криму спеціально приїдуть до Києва, щоб відвідати виставку «Дня».
