Iніціаторами та частково спонсорами Всеукраїнського конкурсу виступили представники двох харківських танцювальних клубів, тренери і судді міжнародного класу зі спортивних танців — Лариса та Ігор Богданови й Ірина Балагула. Кубок України проводиться вперше і надалі стане традиційним. Учасники — молоді танцюристи віком від 7 до 20 років з усіх регіонів України. Харківським змаганням передували обласні відбірні тури, внаслідок яких до фіналу потрапили найкращі вісім пар кожної категорії. На жаль, харківський турнір ще не може охопити змагання всіх вікових категорій. Для цього необхідні солідні кошти. Як розповіла «Дню» Ірина Балагула, із фінансуванням бальних і спортивних танців у Харкові є певні проблеми. Хоч харківська влада, зокрема міський спорткомітет, і підтримує молодих танцюристів, але, на жаль, не на бажаному рівні. У результаті «спонсорами», в основному, виступають батьки. Іншими словами, задоволення від занять танцями можуть отримувати тільки діти заможних батьків. Як розповідають фахівці, що виготовляють костюми для танцюристів, це дороге і клопітке задоволення. Одні тільки босоніжки в середньому коштують від 150 до 1000 гривень. Щоб розшити бальне плаття необхідною за стандартом кількістю каменів (приблизно чотири тисячі штук) необхідно викласти близько 140 у. о. Пошиття стандартної сукні — від 400 до 700 у. о. Для дітей і дорослих такі витрати повторюються кожні два роки, а сукня для «Латино» взагалі шиється на один сезон. При оцінці виступу гардероб відіграє важливу роль. До речі, на всеукраїнських змаганнях вимоги міжнародні й право судити мають тільки представники зарубіжних країн: на харківський турнір приїхали судді з 11 країн.
Однак бажаючих танцювати не стає менше. І у глядачів, і у танцюристів, і у тренерів відповідь одна: танці — це наркотик. Донецька пара Дмитро Гавриленко і Таня Таць розповіли, що в танці їх привели батьки, і відтоді вони «зав’язли по вуха». А що стосується премій, то винагороду вони отримують від тих же батьків. Від організаторів змагань — тільки кубки та медалі. У досвідченого тренера Ірини Балагули думка така — витрати батьків компенсуються успіхами дітей. На жаль, дуже небагато танцюристів досягають високих світових результатів. Харків славиться дитячим танцем, що підтверджується призовими місцями на найпрестижніших всесвітніх конкурсах. Але навіть найталановитіші, досягши 18-літнього віку, вимушені йти з танців, щоб заробляти собі на життя.
