Свого часу уїдливий Георгій Адамович вельми непоштиво відгукнувся
про витвори лауреата Нобелівської премії: мовляв, «поганий шляхетський
дух» не дозволив трилогії стати видатним твором. Навряд чи з ним погодиться
той, хто хоч одного разу поринув у створений письменником світ середньовічної
Польщі, виписаний з живою, привабливою пристрастю. Недивно, що трилогія
так довго не мала екранного втілення. Крім особливого «священного трепету»,
який відчувається з приводу національної літературної святині, була й цілком
земна причина. Масштабність твору, велика кількість персонажів і батальних
сцен породжували цілком зрозумілу невпевненість польських кінематографістів.
І навіть після того, як наприкінці 60-х Єжи Гофман (який, до речі, до цього
моменту не мав досвіду постановочного кіно) наважився підійти до екранізації,
почав він з третьої частини трилогії — «Пана Володиєвського». А вже після
тріумфу цієї картини зняв «Потоп».
Ці зйомки у Польщі стали подією загальнонаціонального масштабу,
порівнянною хіба що з герасимівською екранізацією «Війни і миру». Зрозуміло,
що головного героя — красеня Анджея Кміцица не міг би грати ніхто, окрім
польського актора номер один Даніеля Ольбрихського, а його кохану Оленьку
— незвичайно популярна Малгожата Браунек.
Сьогодні Гофман знімає першу частину знаменитої трилогії
— «Вогнем і мечем». Подія, внаслідок неоднозначної оцінки історичних персонажів,
неможлива в колишні однозначні часи. Мабуть, скоро ми зможемо побачити
повну екранізацію великої трилогії Генріка Сенкевича — у тому порядку,
в якому вона створювалася автором. А поки на каналі СТБ — «Потоп» і «Пан
Володиєвський».
№224 21.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
