Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Наша молодь стала ближчою до парламенту?

18 грудня, 1999 - 00:00

Цього тижня на «Радіо-Рокс» стартував новий проект — дискусійна
програма «Молодіжна партія». В ролі батьків-фундаторів нового FM-продукту
виступили власне радіостанція та Організація політичного розвитку — Молодіжна
партія України, яка останнім часом розгортає активну роботу з політичної
освіти серед молоді. «Молодіжна партія» має намір винести на обговорення
слухачів актуальні соціально-політичні теми. При цьому головна відмінність
від аналогічних дискусійних клубів полягає в тому, що підсумки обговорень
не повиснуть у повітрі знаками питання. Програма повинна систематизувати
голос народу i зробити перший крок щодо втілення в життя плодів «спільного
креативу». Гарантом того, що актуальними молодіжними питаннями всерйоз
займуться у вищих ешелонах влади, виступає, власне, ОПР- МПУ. Принаймні
так заявив її голова Юрій Павленко в прем'єрному ефірі. Поява нової програми
у вівторок, безпосередньо перед трансляцією парламентської сесії, не могла
не викликати реакції в кулуарах Верховної Ради. Тим більше, що протягом
години ефірного часу молодь активно обговорювала «плюси» й «мінуси» останнього
складу Кабінету Міністрів. У цьому ключі Молодіжна партія стала комусь
бальзамом на рану, комусь — кісткою впоперек горла. З розповідей співробітників,
одним із перших керівництву «Радіо-Рокс» зателефонував Петро Симоненко
з низкою невтішних епітетів. У принципі, всі «наїзди» мали конкретний грунт.
Адже активна участь у проекті згаданої партії декларувалася ледве чи не
кожні п'ять хвилин. Судячи з усього, слухача, який уже звик до всіляких
перекручень продажного медіа-ринку, вирішили конкретно шокувати. Безпосередньо
з вивіски. «Ця програма зовсім не є рупором нашої партії, — спробував було
відмовитися голова ОПР-МПУ, власне гість прем'єрної студії. — Нам не потрібна
реклама в таких масштабах». «Роздумувати про масштаби — доля не політика,
а його іміджмейкера», — пожартував ведучий Олександр Кривошеєнко i відвів
розмову в інше русло. Протягом подальшої години акценти розставилися якось
самі по собі. Діалоги зі слухачами були цілком конструктивні й толерантні.
«Мене приємно здивували інтелектуальний рівень слухача та його готовність
вступити в актуальний діалог, — повідомив «Дню» Олександр Кривошеєнко.
— Це говорить про те, що епоха аполітичності в суспільстві поступово минає,
а вiдтак молодь хоче більше знати про політику».

Віктор МЕЛЕХОВ 
Газета: 
Рубрика: