Лінуєтеся? Гени винні!
Нарешті ті, хто років 20 дає собі слово розпочати займатися фізкультурою, але відкладає це на потім, можуть звинуватити у власних лінощах предків. Бігати підбігцем, ходити в басейн або займатися аеробікою для багатьох абсолютно марно. Таке сенсаційне дослідження провели британські вчені. Вони вирішили перевірити, чи потрібні пацієнтам рекомендації лікарів берегти серце й запобігати діабету за допомогою вправ по 30 хвилин п’ять раз на тиждень, пише inopresa.ru. 500 учасникам дослідження в Європі та США пропонували виконувати ці розпорядження протягом 6, 12 або 20 тижнів. Виявилося, що у 80% піддослідних рівень кисню в крові підвищувався, а отже й серце ставало здоровішим. А от 20%, на думку вчених, вправи жодної користі не давали. У кожного третього не збільшилася й чутливість до інсуліну, тобто фізичне навантаження не зменшувало ризику розвитку діабету. Учені з’ясували, що ці процеси залежать від генів: 11 з них управляють процесом поглинання клітинами кисню й інсуліну. А в кожного п’ятого ці гени майже не працюють. І замість фізичних вправ цим людям нібито корисніше сісти на дієту або пити потрібні ліки. Автори рекламують свій метод як перший практично значимий спосіб використання персональної генетичної інформації. Проте настільки вузький підхід до фізичної активності здивує багатьох. Адже мільйони займаються фізкультурою не лише заради здоров’я серця, а й для збереження форми, підтягнутої фігури, гнучкості суглобів і просто для задоволення. Щоправда, дещо заспокоює те, що дослідження проводили в королівському ветеринарному коледжі Лондонського університету. Адже коровам і поросятам бігати й плавати дійсно абсолютно нікуди і нічого.
«Рожевий шум» у кіно
Учені визначили, які фільми більше привертають увагу глядачів. Виявилося, що в основі найцікавіший фільмів лежить так званий «рожевий шум». Працю дослідників прийняли до друку в журнал Psychological Science. Коротко про неї пише New Scientist. За відправну точку своєї роботи вчені взяли дослідження, проведене в 90-х роках. Група фахівців спостерігала за глядачами, які дивилися кіно. Виявилося, що часові проміжки, протягом яких їхня увага була зайнята фільмом, розподілялися вельми характерним чином. Дослідники застосували до розподілу математичну операцію, відому як перетворення Фур’є, й отримали «рожевий шум». Цим терміном позначають шум, спектральна щільність якого пропорційна його частоті. Автори нового дослідження вирішили перевірити, чи має розподіл тривалості фрагментів від одного монтажного склеювання до іншого характеристики «рожевого шуму». Учені проаналізували 150 найкасовіших голівудських фільмів, знятих у період з 1935 до 2005 року. Виявилося, що при монтажі фільмів останніх років частіше використовуються закономірності «рожевого шуму». На думку дослідників, фільми, побудовані на закономірностях «рожевого шуму», популярні з тієї причини, що відповідають малюнку розподілу уваги людей. Автори вважають, що виробники фільмів використовують «рожевий шум» ненавмисно — просто вони повторюють принципи побудови популярних фільмів, у яких був знайдений успішний прийом. Останнім часом з’явилося декілька цікавих робіт, у яких були отримані математичні закономірності, що лежать в основі тих чи інших процесів. Наприклад, учені побудували модель революцій і з’ясували, якими будуть наслідки навали зомбі.
