Ефект закритих очей
Мозок людини сильніше реагує на музику, якщо у слухача закриті очі. У народі цей ефект добре відомий, і ним успішно користуються співаки та виконавці всіх жанрів, однак тепер нейробіологи з’ясували його природу. Вважається, що в середньому людина проводить третину свого життя уві сні, і це означає, що третина життя проходить у неї із закритими очима. Але люди закривають очі і в інших ситуаціях, а не лише коли сплять. Наприклад, від страху, або ж коли мріють, давши волю своїй уяві. Крім того, із закритими очима легше сконцентруватися і, як то кажуть, зануритися в себе. Саме це пропонують зробити публіці гіпнотизери, а також музиканти, причому деякі виконавці часто самі закривають очі під час виступу. Як виявилося, з наукового погляду вони абсолютно праві. До цього висновку прийшла група вчених медичного центру Тель-Авіва. Дослідникам вдалося довести, що в момент прослуховування «страшної» музики (як уточнили самі автори, «з фільмів на зразок жахів Хічкока») із закритими очима активізується мигдалеподібне тіло або мигдалина — частина мозку, що відповідає за емоції та страх. Результати роботи опубліковані в журналі PLoS ONE.
Для того, щоб з’ясувати нейронні механізми цього ефекту, група вчених під керівництво Тальми Хендлер провела сканування мозку 15 осіб під час прослуховування ними музики. Люди слухали то з відкритими, то з закритими очима так звану страшну музику. Після цього в якості «холостого» експерименту випробуваним дали послухати нейтральні звуки налаштування клавіатури. Весь цей час учені досліджували активність мозку слухачів за допомогою магнітно-резонансної томографії. Сканер очікувано показав, що на «страшну» музику мозок реагує емоційніше, ніж на нейтральну. Порівняльний експеримент прослуховування «страшної» музики з відкритими і закритими очима показав, що мигдалеподібне тіло набагато сильніше активізується, коли очі випробуваного закриті. Разом із тим при прослуховуванні нейтральної музики з відкритими та з закритими очима відмінностей в активності нервового центру не спостерігалося.
Більше того, частина стовбура головного мозку, яка виділяє нейромедіатор норадреналін у відповідь на зовнішню загрозу, також була активнішою, коли випробувані слухали «страшну» музику із закритими очима. Також активізувався неокортикальний відділ головного мозку, що відповідає за контроль емоцій — нижня передлобова частина. Таким чином, основні результати дослідження не можна пояснити страхом сліпоти.
Тальма Хендлер припускає, що «ефект закритих очей» працює не лише при сприйнятті «страшної» музики. Швидше за все, він також посилює і позитивні емоції. Тож, можливо, скоро в Тель-Авіві розберуться і в тому, чому людям подобається цілуватися із закритими очима.
Таємниця забудькуватості
Група вчених із Гарвардського університету знайшла причину вікового погіршення пам’яті. На їхню думку, основну роль грає система передачі інформації між різними відділами мозку, що порушується в процесі старіння, пише medikam. net.
Учені під керівництвом Джессіки Ендрюс-Ханна включили в дослідження 93 здорових людей у віці від 18 до 93 років. Спершу за допомогою спеціальних тестів вони пересвідчилися, що ніхто з людей похилого віку не страждає ранньою стадією хвороби Альцгеймера. Всім добровольцям була проведена функціональна магніторезонансна томографія мозку (фМРТ). Крім того, їм були запропоновані психометричні тести, що дозволяють оцінити пам’ять та інші когнітивні здібності. З’ясувалося, що в процесі старіння в учасників виникали й посилювалися порушення взаємозв’язку між різними функціональними зонами мозку, що відповідають за ті або інші психічні процеси (пам’ять, сприйняття і обробка даних тощо). За допомогою цих «інформаційних каналів» мозок координує інформацію, отриману від різних його відділів.
Порушення цих процесів пов’язане з руйнуванням матеріалу «каналів» — білої речовини мозку, повідомили дослідники. Зокрема, вченим вдалося виявити значне порушення взаємозв’язків між передніми та задніми відділами головного мозку, що виникало з віком і посилювалося в процесі старіння. «Ми виявили, що в молодих людей робота передньої та задньої частини мозку була синхронізована. У літніх людей такого не було, тому їхні відділи мозку меншою мірою взаємодіяли один з одним», — повідомила Ендрюс-Ханна. За її словами, міра порушення синхронізації між відділами мозку в літніх учасників дослідження була неоднаковою. Люди похилого віку, в яких ця система більш підлягала зберіганню за даними фМРТ, одночасно демонстрували кращі результати психометричних тестів. За словами вчених, нові дані допомагають краще зрозуміти механізм вікового зниження когнітивних функцій і можуть бути використані під час розробки методу, що дозволятиме загальмувати розвиток цих порушень.
Японські вчені виростили зуб
Метод перевірений поки що лише на мишах, однак у майбутньому, на думку вчених, його можна буде застосовувати і в стоматологічній практиці. Втрачений внаслідок хірургічної операції або нещасного випадку зуб можна повністю відновити, не вдаючись до імплантів або зубних протезів, упевнені автори дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the Sciences. Автори відкриття — група японських учених із Токійського наукового університету в місті Нода під керівництвом Такаші Цудзі. Вони вивчали поведінку зародкових клітин, з яких в організмі миші формуються зуби. Після витягнення таких клітин із зародку мишей учені розділили їх на два типи — епітеліальні клітини та мезенхімальні — а потім знову з’єднали в зародкову зубну тканину.
«Цим самим ми хотіли показати, що у випадку з людиною можна замість зародкових кліток використати перепрограмовані плюрипотентні стволові клітини, які можна перепрограмувати в різні типи зародкових кліток, а потім на їхній основі створити зародкову тканину для вирощування зубів», — пояснив Цудзі.
Після вирощування цієї зародкової тканини у відповідному середовищі впродовж декількох днів учені пересадили їх мишам на місце видалених корінних зубів, пише gazera.ru. Перші зуби на цьому місці з’явилися через 36 днів після пересадки, а вже через 49 днів вони досягли нормального розміру і положення, придатного для пережовування їжі. Будова та властивості цих зубів, як зауважили вчені у своїй публікації, ні чому не відрізняються від нормальних, за винятком невеликих відхилень у геометрії кінчиків зубів та їхньому положенні щодо інших. Команда Цудзі сподівається виправити ці недоліки в майбутньому.
