У Волинській науковій бібліотеці ім. Олени Пчілки відбулася виставка «Штрихи історії України у вишиваному портреті».
Лучанин Юрій Савка — вишивальник зі стажем, що сягає початку незалежності нашої держави, бо саме тоді він, економіст-будівельник за фахом, збирався на пенсію. Але підвело здоров’я: з виразкою шлунка потрапив на лікарняне ліжко. Якось зайшов у сусідню палату і побачив молодого хлопчину, який, не звертаючи ні на кого увагу, вишивав, а тут якраз до нього прийшли за порадою дві медсестри. Побачене вразило Юрія Савку, а після спілкування з хлопцем вирішив, що таке заняття допоможе йому відволіктися, щоб пережити важкі дні. Попросив дружину принести у лікарню нитки, голки й полотно, і це поклало початок навчанню та новому захопленню. Юрій Савка почав вишивати хрестиком серветки, улюбленим мотивом стали метелики, потім взявся за рушники, сорочки й краватки, і він підкреслює, що навчитися вишивати можна у будь-якому віці.
Друга доленосна для Савки зустріч відбулася 1996 року. Тоді до Луцька привіз виставку власних вишитих ікон римський священик Дмитро Блажейовський. Роботи доктора філософії настільки сподобалися, що пан Юрій попросив розроблені ескізи. Найперше взявся за виконання зображення свого небесного патрона — Юрія Змієборця, потім вишив ікону Волинської Богоматері, «Таємну вечерю». Коли вишивав другу ікону, зрозумів, що може працювати без окулярів: у нього відновився зір.
Друг Юрія Савки, працівник Луцького історико-культурного заповідника Микола Хілько порадив, як розробити ескізи. За допомогою працівників заповідника Савка зробив ескіз вишивки з фотографії ікони, знайденої в підвалі Білостоцької церкви. Пізніше з’ясувалося, що це ікона Йова Кондзелевича. Потім за власним ескізом вишив першу оригінальну роботу — портрет Тараса Шевченка. Згодом уже самостійно розробив ескіз і вишив ікону Холмської Богоматері.
Після ікон майстер перейшов до створення Шевченкіани, що складається з дев’яти портретів, вишив три портрети Лесі Українки, а коли назбиралося півтора десятка робіт, то влаштував персональну виставку в Луцьку, яку приурочив до сьомої річниці незалежності України.
Сьогодні колекція вишивальника налічує 30 портретів. З-поміж них портрети політиків — Симона Петлюри, Степана Бандери, Романа Шухевича і В’ячеслава Чорновола; письменників — Олени Пчілки, Івана Франка та Уласа Самчука; науковців — Миколая Крушевського й Леоніда Маслова; релігійних діячів — Андрея Шептицького, Івана Павла ІІ і Дмитра Блажейовського, відомих краян — Миколи Куделя, Євгенія Назарчука, Олександра Юрченка, Валентини Михальської та ін.
Ескізи портретів майстер розробляє переважно з фотографій, але робота починається з вивчення доробку особистості, ознайомлення з біографією. Роботи Юрія Савки вирізняє особлива теплота у ставленні до особистості, глибокий і тонкий психологізм в художньому осягненні образу.
Юрій Савка вважає себе щасливою людиною, бо на схилі років знайшов справу, яка приносить задоволення. Він каже, що ця робота не втомлює, а додає сили та енергії, дарує зустрічі з людьми, які розуміють і цінують.
Майстер признається, що доленосною вважає знайомство (2004 р.) з Вірою Роїк — унікальною жінкою, яка все життя присвятила українській вишивці й була удостоєна звання Героя України. Захоплений талантом мисткині, він вишив її портрет, який Віра Роїк долучила до своїх персональних виставок. Роботи Юрія Савки експонують не лише в Україні, а й в Росії та Польщі.
