Але музеєві вдалося довести і міській владі, і благодійним
фондам, що 53 тисячі одиниць зберігання музейного фонду, з-поміж яких рукописні
книги Київської Русі, стародруки XVII-XVIII століть, зокрема й безцінні
екземпляри, видрукувані Іваном Федоровим та Єлисеєм Плетенецьким, — колекція,
що заслуговує на повагу й підтримку. Виявляється, навіть у наш час, якому
часто закидають меркантильне ставлення до святинь, знаходяться люди, що
дарують друковані реліквії тим, хто зможе їх краще зберегти. Зокрема, львівський
Псалтир XVII століття, Євангеліє, видане 1690 року у друкарні Успенського
братства (у виданні 55 дереворитів, зокрема й гравюри видатних художників
— майстра Іллі, Никодима Зубрицького, Євстахія Завадовського), «Тріодь
Цвітна» 1768 року (друкарня Почаївсько-Успенської лаври) були подаровані
Фонду сприяння розвитку мистецтв, який, у свою чергу, передав раритети
до музею. Є на виставці й цікаві надходження від приватних данаторів, із
Українського наукового інституту Гарвардського університету (перевидання
літопису Григорія Грабянки, творів Мелетія Смотрицького та щоденників Пилипа
Орлика — три серії у 40 томах (факсимільне відтворення давнього тексту,
український та англійський переклади), а також і книжки, куплені у звичайному
букіністі (рідкісна збірка поезії Олесандра Олеся 1909 року). У тому, що
археографічні пошуки сьогодні — річ надзвичайно перспективна, переконаний
і Ігор Балан, голова правління благодійного фонду «Лаврська друкарня»,
що підтримує поповнення музейної колекції. Наприклад, нещодавно цей фонд
віднайшов і зміг придбати книжку, якій немає ціни — «Євангеліє учительноє»,
що його, на думку фахівців, видрукував сам першодрукар Іван Федоров.
