У театрі Сандерса на території Гарвардського університету в США пройшло вручення «Шнобелівських» премій, які присуджуються за найнісенітніші та найнепотрiбнiшi наукові відкриття. Цього разу переможці ковтали мечі й годували хом’ячків віагрою.
Вчені з Національного університету Quilmes в Буенос-Айресі з’ясували, що хом’яки, які приймають медичні препарати зі збільшення потенції, вдвічі швидше пристосовуються до нового часового поясу під час перельоту, повідомляє ФактNews із посиланням на АР. Заслуга й новаторство вчених виявилися ще й у тому, що для цього вони не саджали піддослідних гризунів у літак, а всього лише вмикали й вимикали електричне світло в різний час.
Проте результати цього дослідження дійсно можуть бути корисні людям, які багато подорожують. Чого не скажеш про іншу наукову роботу, опубліковану в Британському медичному журналі під назвою «Ковтання шпаги та його побічні ефекти». Вчені підвели наукову базу під експеримент, який намагалися повторити кілька десятків осіб у всьому світі: виявляється, під час ковтання холодної зброї передусім страждає горло, в якому відчувається банальне дертя. Крім того, можна пошкодити стравохід і кровоносні судини, стверджує рентгенолог Брайан Уїткомб із Глостерширського Королівського фонду Національної системи охорони здоров’я.
«Найсерйозніші травми відбуваються, якщо горло вже має пошкодження, а тому особливо чутливе й запалене, або якщо це спроба проковтнути кілька шпаг відразу», — оповів співавтор дослідження Ден Мейєр. Додамо, що відважний дослідник сам намагався повторити цей трюк із кількома мечами в 2005 році, після чого провів цілий місяць без їжі, на одній воді.
У статті, присвяченій шпагоковтанню, описується, як якийсь трюкач порізав собі глотку, намагаючись проковтнути криву шаблю, а інший пошкодив стравохід і заробив запалення мембрани, що захищає легені, «оскільки його відволiк своїми витівками папуга ара, що сидів на його плечі». Ще страхітливіша історія сталася з однією шпагоковтальницею, яка виконувала танець живота: у неї відкрилася сильна кровотеча, «коли глядач запхнув їй за пояс кілька грошових купюр, внаслідок чого три клинки у стравоході затиснули тканини, ніби ножиці».
А професор Брайєн Вонсинк з університету в Корнуоллі вигадав невичерпну тарілку супу: особлива система провiдникiв непомітно подає в неї нову порцію їжi в міру поїдання її випробуваним. Учений хотів з’ясувати, чи з’їсть людина так більше супу, ніж звичайно. Виявилося, що з нескінченної тарілки супу людина з’їдає на 73% більше, ніж зі звичайної. Але при цьому випробуваний ніколи не називав себе об’ївшимся. «Ми, американці, судимо про ситість, керуючись зором, а не повнотою шлунку», — такий висновок зробив Вонсинк.
Ігнобелівську премію світу за 2007 рік отримала Лабораторія ВПС США імені братів Райт в Дейтоні, штат Огайо. У 1994 році її співробітники подали заявку на трьох сторінках, де пропонувалося розробити хімічну зброю, яка викликала б у ворожих солдат нестримний статевий потяг одне до одного. Документи з докладним викладом цієї ідеї сплили завдяки тому, що лобістська організація Sunshine Project, що виступає проти біологічної зброї, зажадала доступу в архіви відповідно до постанови про свободу інформації.
«Нам невідомо, чи скінчилося все на цій заявці, чи дослідження були продовжені і, можливо, тривають до сьогодні», — прокоментував Марк Абрахамс, редактор видання Annals of Improbable Research і автор ідеї Інгобелівських премій.
Ігнобелівської премії цього року за літературу удостоєна Гленда Браун із Блексленда (Австралія) за своє дослідження артикля «the» й низки проблем, що вiн їх створює для укладачів предметно-тематичних покажчиків. У своїй статті, опублікованій журналом Indexer, Браун зазначає, що увага до артикля «the» часто буває корисною, пише британська газета The Guardian. «Якщо ми розсортуємо терміни й супроводимо артиклем «the» не тільки перше слово фрази, але й інші, то ми надамо всім цим термінам однакове важливе значення», — стверджує філолог. Але, визнає Браун, загальне правило включати «the» в покажчики, часто спричиняє за собою появу довгих списків назв, що починаються з цього слова, а це ускладнює пошук.
На цьому етапі в дискусію вступив Абрахамс, який додав, що особливі труднощі представляє включення в покажчик рок-групи під назвою «the The». Ігнобелівську премію з лінгвістики завоювали Хуан Мануель Торо, Жозеп Тробалон і Нурія Себастьян-Галлес із Барселонського університету, які довели, що пацюки не можуть відрізнити на слух японські слова, які вимовляються зворотно, від голландських слів, які вимовляються також зворотно.
Переможці отримували нагороди- гонги з рук лауреатів справжньої Нобелівської премії. Це були Річ Робертс (1993 рік, медицина), Уїльям Ліпскомб (1976 рік, хімія), Крейг Мелло (2005 рік, медицина), Роберт Лафлін (1998 рік, фізика), Рій Глаубер (2005 рік, фізика), Дадлі Хершбах (1986 рік, хімія) і Шелдон Глешоу (1979 рік, фізика).
Сам Абрахамс про лауреатів року на закінчення сказав, що в перший момент не можна утриматися від сміху, коли чуєш про їхні відкриття. «Але потім думки про них не полишають тебе. Не так- то легко повірити, що такі дослідження проводяться насправді, — але це не містифікація», — зазначив він.
Премія «Шнобеля» вручається журналом Annals of Improbable Research за найнесенітніші та найнезвичайніші наукові дослідження. «Ігнобелівки» — щось на зразок пародії на Нобелівські премії. Минулими роками Ігнобелівських премій були удостоєні, наприклад, рододопоміжна машина, що використовує відцентрову силу (вона розкручує вагітних на високій швидкості), і офіційна інструкція британської влади на шести сторінках, де детально розписаний процес заварювання чаю.
ЛАУРЕАТИ 2007 РОКУ
У галузі медицини — Брайан Уїткомб (Глостер) і Ден Мейєр (Антіохія, штат Теннессі) за їхню статтю в British Medical Journal «Шпагоковтання та його побічні ефекти».
У галузі фізики — Л. Махадеван (Гарвард) і Енріке Серда Вільябланка (університет Сантьяго, Чилі) за дослідження процесу утворення складок на простирадлах.
У галузі біології — Іоханна ван Бронсвійк з Ейндховенського технологічного університету (Нідерланди) за перепис кліщів, комах, павуків, псевдоскорпіонів, ракоподібних, бактерій, водоростей, папоротей і грибків, з якими ми ділимо наше ложе.
У галузі хімії — Майу Ямамото з Міжнародного медичного центру (Японія) за винахід способу виділення ванільної есенції з коров’ячого гною.
У галузі лінгвістики — Хуан Мануель Торо, Жозеп Тробалон Хуан і Нурія Себастьян-Галлес із Барселонського університету за дослідження, яке довело, що пацюки не можуть відрізнити на слух японські слова, які вимовляються зворотно, від голландських слів, які теж вимовляються зворотно.
У галузі літератури — Гленда Браун з Австралії за дослідження артикля «the» і проблем, що він їх створює укладачам предметно-тематичних покажчиків.
Ігнобеліська премія світу — Лабораторія ВПС США імені братів Райт (Дейтон, Огайо) за заохочення розробок хімічної зброї, яке викликало б у ворожих солдат нестримний статевий потяг одне до одного.
У галузі дієтології — Брайан Уенсинк із Корнеллського університету за дослідження, яке довело, що апетит людини практично невгамовний (вчений провів експеримент, пропонуючи людям пригоститися супом із бездонної, самонаповнюючої миски).
У галузі економіки — Куо Чен Хсиє з Тайваню, що запатентував пристрій для піймання грабіжників у банках за допомогою сітки, що падає на них зверху.
У галузі авіації — Патрисія В. Агостіно, Сантьяго А. Плано й Дієго А. Голомбек з Аргентини за відкриття, що «Віагра» допомагає хом’якам впоратися з наслідками різкої зміни часових поясів.
ІСТОРІЯ «ШНОБЕЛЯ»
Цього року «Шнобелівську» премію вручали всімнадцяте. Цей приз кожного року, напередодні тижня присудження Нобелівських премій, вручають в американському Гарварді, який дав світу найбільше нобелівських лауреатів.
«Шнобелівські» лауреати отримують премії «за досягнення й дослідження, які немає сенсу відтворювати». Для вченого світу це дуже важливе визначення — відкриття або винахід визнається таким, якщо його можуть відтворити не тільки першовідкривачі, але й інші дослідники. Нагороди вручаються номінантам у різних категоріях — від фізики, медицини та хімії до літератури й премії світу. Переможці премії прибувають на церемонію нагородження за свій рахунок, із різних континентів. Нагороди переможцям вручають справжні нобелівські лауреати перед аудиторією в 1200 осіб.
Ідея премії Ig Nobel Prize належить Марку Абрахамсу та його науковому гумористичному журналу під назвою «Аннали неймовірних досліджень». Тепер кожного року справжні нобелівські лауреати — у бутафорських окулярах і з накладними носами — приходять, щоб вручити лауреатам Ig Nobel нагороди. Час виступу лауреатів обмежений 60 секундами. Тих, хто базікає довше, зупиняє Miss Sweetie Poo — восьмирiчна дівчинка, яка вигукує: «Будь ласка, припиніть, мені нудно».
