Закритий фуршет, який відбувся після презентації, у складі зірок-учасників цілком виявив розкішний і своєрідний стиль фірми, що тяжіє до збереження старовинних традицій: його прикрасили Муслім Магомаєв, Тамара Синявська, Віктор Свєтлов і циганський ансамбль «Чавале». В Україні годинники «Vacheron Constantin» вперше побачили рік тому (тоді представлялася історична колекція, включаючи годинники, датовані роком заснування фірми — 1755). У київському Будинку подарунків був і відділ, де бажаючі могли придбати ці найпрестижніші та найдорожчі в світі годинники — нагадаємо, що, як висловився на презентаційній прес-конференції директор «Vacheron Constantin» Філіпп Бовен, «входження в колекцію» починається від $ 5000, (спортивні годинники зі сталі). Ну а верхню цінову межу визначити неможливо, можна назвати лише порядок — окремі вироби, буквально обсипані діамантами та іншими коштовними каменями, можуть коштувати кілька мільйонів доларів.
Однак, імовірно, кількість бажаючих перевершила очікування представників фірми. З істинно швейцарською скромністю вони зберігають у таємниці імена «нині існуючих власників їх годинників», сміливо згадуючи тільки вже померлих представників королівських дворів Європи — Наполеона Бонапарта, кайзера Вільгельма, принцес Діану та інших. Проте під натиском здивованих запитань наївних журналістів, загальне значення яких зводилося до саркастичного: «На що ви тут розраховуєте?», ексклюзивний представник фірми в Україні директор ДП «Есторекс-Україна» Жан-Мішель Спіра вимушений був сказати, що в Києві є люди, які не тільки купують годинники цієї фірми, але й приходять і запитують про новинки, які навіть у Швейцарії з’явилися в продажу лише тиждень тому.
Словом, можна спати спокійно, співвітчизники не дадуть нашій країні осоромитися — серед власників 11 тисяч виробів, що створюються вручну за рік (цифра, що ставить кожен годинник на рівень твору мистецтва) неодмінно будуть і «наші люди». То чого ж нам іще треба для щастя?
№234 05.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Закритий фуршет, який відбувся після презентації, у складі зірок-учасників цілком виявив розкішний і своєрідний стиль фірми, що тяжіє до збереження старовинних традицій: його прикрасили Муслім Магомаєв, Тамара Синявська, Віктор Свєтлов і циганський ансамбль «Чавале». В Україні годинники «Vacheron Constantin» вперше побачили рік тому (тоді представлялася історична колекція, включаючи годинники, датовані роком заснування фірми — 1755). У київському Будинку подарунків був і відділ, де бажаючі могли придбати ці найпрестижніші та найдорожчі в світі годинники — нагадаємо, що, як висловився на презентаційній прес-конференції директор «Vacheron Constantin» Філіпп Бовен, «входження в колекцію» починається від $ 5000, (спортивні годинники зі сталі). Ну а верхню цінову межу визначити неможливо, можна назвати лише порядок — окремі вироби, буквально обсипані діамантами та іншими коштовними каменями, можуть коштувати кілька мільйонів доларів.
Однак, імовірно, кількість бажаючих перевершила очікування представників фірми. З істинно швейцарською скромністю вони зберігають у таємниці імена «нині існуючих власників їх годинників», сміливо згадуючи тільки вже померлих представників королівських дворів Європи — Наполеона Бонапарта, кайзера Вільгельма, принцес Діану та інших. Проте під натиском здивованих запитань наївних журналістів, загальне значення яких зводилося до саркастичного: «На що ви тут розраховуєте?», ексклюзивний представник фірми в Україні директор ДП «Есторекс-Україна» Жан-Мішель Спіра вимушений був сказати, що в Києві є люди, які не тільки купують годинники цієї фірми, але й приходять і запитують про новинки, які навіть у Швейцарії з’явилися в продажу лише тиждень тому.
Словом, можна спати спокійно, співвітчизники не дадуть нашій країні осоромитися — серед власників 11 тисяч виробів, що створюються вручну за рік (цифра, що ставить кожен годинник на рівень твору мистецтва) неодмінно будуть і «наші люди». То чого ж нам іще треба для щастя?
№234 05.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
