21 липня закінчився другий сезон археологічних розкопок розташованого на території Оріхівського лісництва Запорізької області середньовічного міста, зведеного за наказом правителів Золотої Орди ще у XIV столітті.
За словами кандидата історичних наук, доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету Михайла Єльникова, котрий здійснює керівництво розкопками, це місто має величезне історичне й наукове значення, оскільки було транзитним пунктом Великого шовкового шляху, що пролягав через Приазов’я, головною торговою комунікацією між Китаєм і країнами Західної Європи. На старовинних картах XVII століття воно мало різні назви — Сім мечетей, Некрополь, Кінські води.
Впродовж тривалого часу вважалося, що після затоплення у 1950-х роках водами Каховського водосховища залишків столиці знаменитого татарського темника Мамая, на території Запорізької області більше не залишилося великих археологічних пам’яток часів татаро-монгольського панування. Ця версія була спростована лише 1993 року зусиллями співробітників Обласного краєзнавчого музею, які виявили сліди великого міста. Проте через складну економічну ситуацію 1990-х усі роботи тоді довелося припинити. Поновили розкопки лише 2008 року.
— Сама пам’ятка дуже велика. Вона розміщена по обидва боки ріки Конка та займає приблизно 20 гектарів. Для здійснення повномасштабних робіт на такій розлогій території та ще й за всіма правилами археологічної науки у нас просто бракує ресурсів і людей. Окрім того, об’єкт перекривається двома населеними пунктами, що ускладнює розкопки. Певні труднощі створює нам і Оріхівське лісництво, з правилами та вимогами якого ми також змушені рахуватися, — розповідає Михайло Єльников.
Ну, і звичайно, чималої шкоди експедиції завдає діяльність «чорних археологів».
— Через них ми вимушені кожного разу консервувати об’єкт, накриваючи його та засипаючи землею, а на початку наступного сезону знову витрачати дорогоцінний час на розконсервацію, — додає Михайло Васильович.
На жаль, ні центральна, ні місцева влада не надає археологам практично ніякої допомоги. За словами Михайла Єльникова, усі роботи на цій унікальній пам’ятці сьогодні проводяться лише за рахунок скромних коштів, що виділяються Запорізьким національним університетом, нечисленних спонсорів і простого ентузіазму людей. Наприклад, у червні в розкопках переважно брали участь старшокласники-добровольці з Енергодара й навіть із Києва, учасники громадської організації «Нова археологічна школа» Олега Тобольцева. У липні їх заступили студенти університету, що проходили обов’язкову археологічну практику.
На питання про результати нинішніх розкопок Михайло Васильович відповів, що вони будуть відомі пізніше, після остаточної обробки та систематизації археологічних знахідок. Але розповів, що за весь період розкопок тут уже було знайдено кілька унікальних об’єктів.
— Після отримання спеціальних дозволів на проведення археологічної розвідки 2007 року ми виявили тут чотири споруди. Одна з них виявилася підмурком мусульманської мечеті, а інша — підвалинами мавзолею (ще не відкривався). Крім того, раніше, 2005-го, двоє археологів знайшли у місцевих мешканців верхню частину колони, прикрашену східними орнаментами. Вона дуже схожа на колони мечеті хана Узбека у Старому Криму. На жаль, ці «археологи» виявилися не дуже чисті на руку, лишивши унікальну знахідку в себе. Головними трофеями нинішньої й торішньої експедицій можна вважати численні кашинові (з арабської — скло, напівфаянс) вироби й каміння з нанесеними на них східними орнаментами, — каже Михайло Єльников.
На думку істориків, розкопки обіцяють великі наукові відкриття, одне з яких, очевидне вже зараз: наявність у південноукраїнських степах великого середньовічного міста часів Золотої Орди, яке стояло на перетині торгових шляхів і приймало у своїх стінах купців з усього світу, може спростувати усталену думку про незаселеність так званого «Дикого поля» та прихід туди цивілізації лише з захопленням цих земель Російською імперією.
