Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Нiхто не хотiв поступатися...

14 грудня, 1999 - 00:00

Виявляється, на цьому чемпіонаті світу, українським гандболісткам сильно пощастило. Турнір (другий за значенням у світі після Олімпійських ігор), який зібрав усіх найсильніших гандбольного світу, завершився в неділю у Норвегії. Та найцікавіше для нас сталося ще в четвер. До півфіналу світової першості вийшли три наші команди-суперниці по груповому турніру й збірна Норвегії, якій українки поступилися в 1/8 фіналу. Як, втім, і француженкам з австрійками, які зайняли у підсумку друге і третє місця. Виграли ми лише у румунок, які виявилися на четвертому місці в турнірній таблиці. Таким чином, підопічні Леоніда Євтушенка зіграли з усіма найсильнішими. У півфіналах же гандболістки Норвегії виявилися явно сильнішими за австрійок, а француженки насилу перемогли команду Румунії. Цей напружений матч забрав, мабуть, в обох команд дуже багато сил. Наступного дня і ті, й інші програли. Румунки у матчі за третє місце поступилися команді Австрії.

Фінал же вийшов просто прекрасним за напругою пристрастей. Гра йшла «м'яч у м'яч». І досить сказати, що основний час і три (!) додаткові п'ятихвилинки завершилися внічию. Більш удачливими виявилися цього дня норвежки. Не сильнішими, а саме більш удачливими. Адже, на думку багатьох гандбольних фахівців, набагато справедливіше виглядала б перемога француженок. Цілком можливо, на них вплинули шаленіючі норвезькі вболівальники (а гандбол у цій країні спорт № 1), які до хрипу горлали протягом усього матчу. А може, молодій французькій команді не вистачило досвіду і настрою на перемогу. Як би там не було — 25:24. І скандинавки стали найсильнішими на планеті. Принаймні до наступного літа і Олімпіади у Сіднеї.

Кирило СТАДНИЧЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: