Українська асоціація операторів зв’язку та Спілка операторів кабельного телебачення наголошують на негативних для суспільства та держави наслідках нового Закону України «Про телебачення та радіомовлення», прийнятого Верховною Радою 12 січня 2006 року та звертаються до Президента з проханням накласти на нього вето. Про це вчора на прес- конференції повідомили голова ради Української асоціації операторів зв’язку Юрій Соловйов та голова Спілки операторів кабельного ТБ Олександр Ляхов. Як уже писав «День», з проханням накласти вето на цей закон до Президента офіційно вже зверталися компанія «Воля», телекомпанія «ТЕТ» та ін. На недоліках нової редакції закону також наголошували і медіа-експерти (див. «День», №2, №8). На думку операторів зв’язку та кабельного ТБ, нова редакція Закону не тільки не відповідає євроінтеграційним засадам політики держави, а й може призвести до руйнації всієї системи взаємодії радіоелектронних засобів України, що є прямою загрозою безпеці держави.
За словами Юрія Соловйова, у підготовці нового Закону «Про телебачення та радіомовлення» ніхто зі спеціалістів телекомунікаційної сфери участі не брав. А тому, на його думку, він і переповнений помилковими тлумаченнями та визначеннями термінів, помилковими тлумаченнями функцій та відповідальності, яку несуть ті чи інші органи влади. Занепокоєння, в першу чергу, викликає те, що предметом ліцензування визначене мовлення. «У Законі об’єктом ліцензування стало саме мовлення і вводиться такий термін, як ліцензування права мовлення, — пояснює Юрій Ляхов. — А це дуже небезпечно. Бо суспільство переходить від ліцензування природно обмеженого частотного ресурсу до ліцензування права мовлення», яке «тісно пов’язане з основними правами та свободами громадян». Також, відповідно до нового Закону, державній реєстрації підлягають усі учасники процесу інформаційного обміну — виробники програмного продукту, мовники, провайдери послуг, дистриб’юторські фірми. Щоправда, в реєстрації їм може бути і відмовлено. В законі створено і нерівні умови для різних операторів: оператор багатоканальної мережі повинен мати дві ліцензії — на обслуговування мережі та надання програмної послуги, а оператор проводового зв’язку (де, як мінімум, три канали) не ставиться в такі умови. А задекларована в Законі підтримка впровадження нових технологій та переходу на цифрове мовлення в дійсності обертається необхідністю повторної проплати ліцензійного збору організаціями, що впроваджують ці технології. Також, за словами Юрія Ляхова, Закон є постійною загрозою застосування статей кримінального кодексу за діяльність iз порушенням умов ліцензій з боку правоохоронних органів, що може бути використане як інструмент тиску на операторів. А прикінцевими положеннями до Закону «Про телебачення і радіомовлення» передбачено внесення змін до базових у галузі зв’язку законів України «Про телекомунікації» та «Про радіочастотний ресурс України». Запропоновані зміни, вважає Юрій Ляхов, фактично руйнують головні засади управління і регулювання в цій галузі.
