У різні роки її партнерами по сцені були Пласідо Домінго і Лучано Паваротті, Хосе Каррерас і Монсеррат Кабальє. Вона працювала з диригентами Джорджем Шолті, Джеймсом Лівайном, Гербертом фон Караяном. Її із захопленням приймали «Метрополітен-опера», «Ла Скала», зальцбурзький «Фестшпільхауз» і Угорський оперний театр. Вона співала партії Шарлотти у «Вертері», Марини Мнішек у «Борисі Годунові», Амнеріс в «Аїді», Адальджизи в «Нормі», Женьки Камелькової в «А зорi тут тихі...» і, звичайно, Кармен. Про свої ролі вона писала: «Я багато робила, але не все вийшло. А в тому, що вийшло, я не змінила б жодної ноти».
Назвати її геніальною, великою актрисою сучасності банально, а не назвати не можна. Її майстерність бездоганна, магнетична влада над залом безмежна. Кожний її концерт закінчується однаково: люди підводяться зі своїх місць і аплодують. Так було в Москві, Ленінграді, Варшаві, Парижі, Лондоні, Нью-Йорку. Так буде і в Києві.
