У Будинку кіно біля стенду нашої газети протягом двох днів з’явилася ціла полиця оригінальних виробів, зроблених гостями та відвідувачами форуму в стилі оригамі, з теплими побажаннями «Дню». Оскільки фестиваль розповідав про підводний світ: фауну та флору, то й сувеніри продовжили морську тематику: від простих човників до крабів, акул, дельфінів, креветок, кальмарів, черепашок і восьминогів... І якщо спочатку, взявши до рук папір, почавши його складати у вигадливі конструкції, як правило, перші слова були: «Ой, у мене не вийде!», то захопившись творчістю й уже розглядаючи результати своєї праці, умільці із захватом говорили: «Як чудово! Невже це я зробив?» Більшості з нас ці заняття нагадали дитинство, адже хто не майстрував кораблики та літачки з листків із шкільних зошитів? А це, до речі, теж оригамі!
Оригамі існує вже півтора тисячоліття. Три роки тому, в річницю Чорнобильської трагедії, над київським Хрещатиком було випущено в небо легендарну тисячу паперових журавлів (існує легенда, що якщо скласти тисячу журавлів з паперу, то здійсниться будь-яке бажання. — А.А.). Щорічно таку «тисячу журавлів» випускають в небо жителі Хіросіми (Японія), благаючи про те, щоб не повторився жах ядерних вибухів.
Як стверджує Олена Шапоренко, «папір багатоликий — із нього можна зробити все або майже все: від дитячих виробів до справжніх витворів мистецтва».
Є класичні зразки (три традиційні на Сході базові форми: «водяна бомбочка», «птах» і «жаба»), а є, так би мовити, вищий «пілотаж» оригамщиків — авторські роботи, де художники-дизайнери показують політ своєї невичерпної фантазії та креатив.
Оригамі — мистецтво паперової пластики, що народилося в Японії (oru — складати і kami — папір). Незважаючи на те, що сам папір з’явився в Китаї, саме в Японії здогадалися складати з нього дивовижні за своєю красою фігурки. Спочатку оригамі використовувалося в храмових обрядах. Наприклад, шматочки риби й овочів, призначені в дар богам, складали в паперові коробочки санбо. Через деякий час уміння складати фігурки з паперу стало обов’язковою частиною культури японської аристократії. Це вміння передавалося з покоління в покоління. Деякі шляхетні роди навіть використовували оригамі як герб і печатку. Починаючи з кінця XVI століття, оригамі з церемоніального мистецтва перетворюється на улюблену розвагу японців. Саме в цей період часу з’явилася більшість класичних фігурок.
Поява великої кількості авторських робіт пов’язана з ім’ям видатного японського майстра Акіри Йошизави. Саме він вигадав «нотну азбуку» оригамі, яка дозволила записувати та передавати процес складання фігурок. Стандартний папір для оригамі має бути тонким, міцним і добре тримати складки. Зазвичай він з одного боку є білим, а з іншого — кольоровим і має форму квадрата зі стороною 15 см. Деякі художники-оригамісти також експериментують із іншими матеріалами, використовуючи для складання картон, різні види тканин, дротяні сітки, металеві листи тощо.
У свій тріумфальний похід по всьому світі оригамі вирушило на початку XX століття, через сотні років після свого народження. Свій внесок у розвиток авторського оригамі зробили майстри з усього світу. Не лише добре прижилося, а й дало свої українські паростки це мистецтво й у нашій країні, об’єднуючи майстрів оригамі в гуртки, клуби, школи, а з появою інтернету можна спілкуватися, обмінюватися своїми секретами з представниками різних країн.
Наприклад, у Олени Шапоренко дитяче захоплення переросло в професію. За її словами, у три роки батько вперше показав кілька саморобних паперових фігурок. Спочатку вона спробувала повторити їх, потім стала вигадувати своїх пташок. Коли підросла, вишукувала в журналах схеми, конструювала моделі, а потім і сама стала вигадувати оригінальні роботи. Сьогодні Шапоренко має власну дизайн-студію та викладає в школі оригамі. Два роки тому вона отримала Гран-прі в Італії за календар (поросятко, що сидить у кошику, із змінними датами місяців, створене у стилі оригамі). До речі, щоб майструвати не просто вироби, а справжні роботи, треба використовувати спеціальний папір «васі» («wasi»), який складається з семи шарів і за міцністю подібний до фанери. В Японії васі зазвичай виготовляли з використанням волокон з кори дерев гампі, кущів міцумата або паперової шовковиці, але також могли додавати волокна бамбука, конопель, рису та пшениці. Тоді він дуже міцний і його можна багато разів складати не розриваючи. Зараз оригамі широко використовується в архітектурі, конструюванні, педагогіці, арт-терапії, математиці, технічному дизайні. Безліч відкриттів було зроблено завдяки оригамі, наприклад, сонячні батареї та подушки безпеки в автомобілі, а ще воно пробуджує фантазію, заспокоює нерви та дозволяє людині відкрити в собі невідомі таланти.
