Кактусівники востаннє цього року проводять виставку екзотичних рослин.
Як і будь-які рослини, сукуленти та кактуси починають готуватися до зими ще з осені: на початку вересня востаннє цвітуть, а потім і зовсім припиняють ріст. Тож вереснева виставка-продаж кактусів, яку проводить клуб колекціонерів «Кактус—Київ» у Ботанічному саду ім. Фоміна — це чудова нагода побачити кактусове царство востаннє перед зимовим сном. Скільки видів екзотичних рослин зібрано на виставці, не рахує жоден з фахівців — для них важлива не кількість, а унікальність рослин.
Зазвичай на виставку приїздять колекціонери з Києва, Одеси, Харкова та інших міст країни. Саме тут вони обмінюються насіннями рідкісних видів рослин (кактуси можна вирощувати так само, як і чорнобривці, петунії, висіваючи у землю), дають одне одному поради, як доглядати той чи інший вид, а також поповнюють свої лави новими любителями екзотичних рослин, як це сталося колись із ними.
— Захоплення кактусами прийшло до мене ще в дитинстві. На початку 90-х років колекціонування сукулентів було справжньою екзотикою, рослини не можна було знайти ні в магазинах, ні на виставках. Їх вирощували тільки поодинокі любителі і продавали за шалені гроші, тому доводилося весь час заощаджувати, і, як правило, купував по одному кактусу на місяць, — розповів київський колекціонер Олександр Животенко. — Наразі шукати рідкісні види набагато простіше: існують спеціальні журнали та каталоги, виставки, де можна придбати те, що подобається. Вибираючи кактус для своєї колекції, у першу чергу, я звертаю увагу на його розмір (є дуже багато великих рослин, які просто не помістяться у моїй теплиці), а також на унікальність виду. Якщо це невідома мені рослина, я обов’язково її куплю, адже це неабиякий азарт, коли, придбавши щось нове, спостерігаєш за ростом рослини, за тим, як змінюється форма стебла, якого кольору та розмірів у неї квіти тощо.
Жодна зустріч колекціонерів не проходить без обміну новинками. Олександр Животенко зізнався, що уже поповнив свою колекцію рідкісним видом хавортії: з шершавими листочками. Проте пересічного глядача цим не заманиш: найбільше їх цікавить, як часто рослини цвітуть і коли ж вони нарешті виростуть.
Після виставки кактуси перевезуть до теплиць (у кожного колекціонера їх по декілька). Зимують кактуси при температурі плюс п’ять градусів. Влітку ж найсприятливіші для них умови — мінімум вологи та 25—32 градуси тепла.
Вереснева виставка кактусів проводиться у столиці уже не перший рік, але вгадати, що саме матиме найбільше попит у киян, колекціонерам не вдається. Тому вони везуть на виставку майже все, що є у власних колекціях: квітучі кактуси, сукуленти зі стеблами та колючками різної форми, рослини-гіганти та карлики. Як зазначають колекціонери, ніколи не прогадаєш, якщо покажеш на виставці рідкісні та нові види.
