Для динамівців Києва чергова перемога в чемпіонаті країни стала ювілейною, десятою в новітній історії українського футболу. Вона стала першим тріумфом киян після смерті Валерія Лобановського. Ведена відтепер заслуженим тренером України — Олексієм Михайличенком, команда, виправдовуючи свою назву, ніби машина, перегнала на фініші всіх своїх конкурентів (насамперед, принципових суперників із Донецька), не залишивши тим і шансу на порятунок. І це при тому, що ще в середині другого кола гірники мали гандикап у сім очок. А переміг той, хоч як банально це звучить, хто цього більше цього хотів. Для Донецька дві перемоги в чемпіонаті — безперечний успіх, але, напевно, на шальці терезів переважило те, що два поспіль упущених чемпіонства для «Динамо» — практично катастрофа.
У середині минулого тижня в столичному Палаці «Україна» пройшло вшановування десятиразового чемпіона країни. Подія зібрала повний зал, а одностайність глядачів можна було порівняти хіба що з аудиторією на пам’ятному спічі американського президента. Уже не знаю, скільки разів зал переривав оплесками тих, хто виступав, але, напевно, не менше. Захід вів інтернаціональний дует в особі Оксани Марченко і Віктора Гусєва. А розпочалося дійство піснею Тамари Гвердцителі «Возвращайся», яка присвячена Валерію Лобановському, що пішов від нас трохи більше року тому, яку зал, звичайно ж, слухав стоячи.
Із футболістів, які по черзі виходили за пам’ятними дипломами, найбільше дісталося Юрію Дмитруліну і Олександру Шовковському, для яких нинішній титул став уже восьмим. Президент «Динамо» Ігор Суркіс у своїй промові відзначив: «Ми вміємо цінувати і не зраджувати. Для нас Лобановський був більш ніж тренер. Через два дні після його смерті до кабінету керівництва клубу було запрошено Олексія Михайличенка, і ми призначили його головним тренером. Це був ризик, але ми знали, що людина, яка є багаторазовим чемпіоном різних країн (СРСР, Італії, Шотландії...) підвести не може». До речі, першому очолити осиротілий клуб запропонували Йожефу Сабо, але той відмовився на користь Михайличенка з формулюванням «дорогу молодим».
Повеселили всіх запрошена зірка Борис Моїсеєв і телеведучий Віктор Гусєв. Перший влаштував справжній бенефіс своїх пісень, після чого з придихом освідчився в коханні динамівцям і запропонував їм частіше танцювати на тренуваннях. Другий, після цього «сумнівного» компліменту, порекомендував перейти до справ чоловічих і привітав українців «від імені «Спартака» з 12-го місця в чемпіонаті», чим, треба сказати, зірвав бурю овацій. Вітали динамівців і головні спортивні функціонери країни. Президент ПФЛ Григорій Суркіс також зауважив, що в цей складний рік він вірив у зірку Олексія Михайличенка. І взагалі фігура головного тренера киян була цього вечора центральною. Сам герой, як звичайно, скромно присвятив перемогу Валерію Лобановському, до чого, без сумнівів, приєдналася вся команда. ПФЛ вже визначила переможців у командному і особистому заліку в різних номінаціях. Закономірно, що всі головні призи дісталися в цьому році киянам. Найкращим тренером було визнано Олексія Михайличенка, приз найкращому форварду дістався Максиму Шацьких (його показник — 22 голи). До речі, Максим уже ставав кращим бомбардиром. У десятому чемпіонаті він забив у ворота суперників 20 м’ячів. Приз чесної гри з рук Григорія Суркіса прийняв капітан «Динамо» Валентин Белькевич.
Разом «останній герой радянського футболу», як скаламбурив учасник шоу «Останній герой» Віктор Гусєв, завоював у незалежних чемпіонатах 10 перемог і ще 6 разів у Києві зимував Кубок країни. Подія примітна ще й тим, що у «великих» футбольних країнах за кожні десять титулів чемпіона до футболки пришивається зірка. (Наприклад, мадридському «Реалу» до третьої зірки залишився лише один чемпіонський титул.) Знак цей для динамівців глибоко символічний. Можливо, саме тепер розпочнеться нове сходження команди-зірки, яку свого часу створив Валерій Лобановський і яку тепер старається відродити один із його найталановитіших учнів — Олексій Михайличенко. А командний дух, схоже, в «Динамо» на високому рівні. Принаймні, коли виконувався гімн уболівальникам, його підспівували не тільки українці, а й румуни, болгари, бразильці...
