Це поки не випробуваний на практиці найскладніший метод
трансплантації, що дозволяє вирощувати потрібні клітини та органи з генетичного
матеріалу пацієнта. Суть його така: в людини береться клітинний матеріал,
і з нього проводять клонований ембріон цієї ж людини на ранній стадії розвитку.
Потім частину ембріона (так звані стволові клітини) пересаджують пацієнту.
По суті, стволові клітини зародка можуть довільно перетворюватися на будь-
який потрібний людський орган за бажанням лікарів. Можна, наприклад, підсадити
в підшлункову залозу діабетика ембріональний матеріал, який потім перетвориться
на островкові клітини, здатні проводити інсулін. ВІЧ-інфікованому можна
додати в кров Т-лімфоцитів, а людині, що перенесла інфаркт, вибудувати
нову серцеву стінку. В перспективі можна навчитися вирощувати «в пробірці»
цілі органи, а потім видаляти з організму «зіпсовані» ділянки і замінювати
їх новими — здоровими. Таким чином, вирішиться основна проблема сучасної
трансплантології — відторгнення організмом пересаджених тканин. Адже пересаджувати
будуть генетично ідентичну тканину самого пацієнта. Проте поки ця перспектива
межує з науковою фантастикою.
Вагання вчених і законодавців щодо етичного боку клонування
вирішилися на користь науки. Голова урядової комісії з питань біоетики
професор Дональдсон вважає, що «…потенційні переваги технології терапевтичного
клонування перебільшують деякий неспокій з приводу етичних проблем. Усі
виникаючі труднощі виправдовуються потенційними перевагами для майбутніх
поколінь пацієнтів».
Проте майбутнє терапевтичного клонування в Британії та
інших країнах Європи поки невизначене. Скоріше всього, можливість відтворювання
органів викличе нову хвилю незадоволення в багатьох релігійних і соціальних
групах. Адже операції будуть проводитися з використанням живих людських
ембріонів, нехай навіть вирощених штучно. А по завершенні терапії те, що
залишилося від зародка, скоріше всього, буде знищуватися — адже клонування
з метою народження дитини, на щастя, як і раніше, заборонено.
