Дизайнер, який створює колекції прет-а-порте, не може бути безоглядно вільним у своїй творчості. Адже одяг, призначений для того, щоб його носили, а не виключно для демонстрації польоту фантазії, не може більшою чи меншою мірою не враховувати загальні модні тенденції. Проте цю саму міру кожен дизайнер визначає для себе сам, інакше він ризикує лише множити одноманітний смуток. Загалом, це вкотре підтвердили останні «Сезони моди», на яких було представлено колекції весна—літо-2004. І тим цікавіше було спостерігати саме за несхожістю, виявом індивідуальності модельєрів. І не менш цікаво — осягати, що ж виявилося джерелом натхнення для того чи іншого дизайнера.
Напевно, найнесподіваніше і найдотепніше зізнання зробила Крістіна Гусіна. Таким джерелом для неї стала... подушка. Так, найзвичайнісінька, проте з тканини в східному стилі в бірюзово-золотій гамі, яку дизайнеру подарувала подруга. У результаті з’явилася колекція — своєрідна східна фантазія, де пісок пустелі поєднується з блакитною водою оазису, де форми мінливі (спідниці виявляються то брюками, то шортами), де легкі тканини не обмежують рухів.
До речі, це прагнення до польотів — чи то уві сні, чи то наяву, — властиве не тільки Гусіній. Наприклад, дизайнерський тандем Тетяни Земськової й Олени Ворожбит надихнувся космічною романтикою і представив відповідне вбрання, стилізоване під скафандри та з іншою космічною атрибутикою. Аж до портрета Юрія Гагаріна на грудях. Вийшло свіжо, молодо і хвацько.
Музою для Віктора Анісімова послугувала така собі міфічна дівчина-льотчиця, що дуже вдало вписується в улюблені мотиви донецького дизайнера — стилю мілітарі і трансформерів. Ще одним джерелом натхнення для Віктора цього разу стали японські мотиви. Поєднання, слід визнати, вдалося чудове: бриджі-галіфе з найтоншого японського шовку, затягнений поясом силует, літні куртки з легких, ковзких тканин, стилізовані шоломи. Юні відвідувачки «Сезонів», здавалося, готові були розхапати його одяг відразу з подіуму. А чому б і ні? Адже літати хочеться всім...
