Наші земляки ніби дивувалися, що вдалося обіграти самого Сімеоне, самого Недведа, самого Несту. Те, що навіть проти таких майстрів, які зібрані в «Лаціо», можна і треба успішно грати, не можна пояснити словами. Це доходить через просяклі потом футболки, побиті ноги та свіжі синці на усіх м’яких місцях тіла. В пресі це називають досвідом, який в результаті множення на природні здібності та тактичну виучку дає футболіста високого класу, або зірку. Нема чого соромитись цього слова.
Лідери «Шахтаря» заслужено відчували себе на донецькому стадіоні зірками аж до того моменту, поки на поле проти них не вийщли зірки справжні. Ніби на екрані навчального фільму мільйонери із Риму показали нашим, як слід захищатися, атакувати, подавати з флангів, бити по воротах, словом, урок був за повною програмою. Наприкінці гри дончани нагадували студента, який дослуховує порофесора розкривши рота і забувши про конспект. Конспект має бути у тренера Прокопенка. Він і без нашої допомоги врахує всі ті помилки, яких припустився сам, і яких наробили понад план його підопічні. Розгром, вчинений «Шахтарю» на переповненому власному стадіоні може мати наслідки у двох напрямках. Або команда остаточно пуститься берега, хапаючись за авантюрні рішення і звинувачуючи всіх і вся, і одночасно здогадуючись про свій істинний потенціал, або із поразки будуть зробені висновки і зірок «Арсеналу» донеччани зустрінуть вже без дрижаків у колінах. А чехи… Чехів вже якось обігрували, нічого страшного. Фіаско із «Лаціо» має позитивно вплинути на кращих гравців Донецька, які наочно побачили, який довгий шлях відділяє доморощену футбольну зірку місцевого масштабу від зірки світової. Шлях цей долається, якщо є талант і бажання його здолати. Поки що європейські зірки у складі «Шахтаря» і за найяснішого неба не проглядаються. Але вони можутть поступово запалитися, як поступово запалилися зірки нікому колись не відомих київських динамівців, які теж свого часу отримали не один наочний урок від тих же італійців.
Нам залишається дивитись футбол у виконанні європейських зірок і чекати появи хоча б однієї зірки на донецькому небосхилі. Всі підстави для цього є. І досвід, хоч і сумний, поступово набирається.
