Вчені з’ясували, що всі наші блакитноокі сучасники походять від однієї людини, яка, вочевидь, жила приблизно 10 тисяч років тому в районі Чорного моря, пише inopressa.ru. Вчені, які вивчають генетику кольору очей, виявили, що у більш ніж 99,5% блакитнооких людей, котрі погодилися на аналіз своєї ДНК, спостерігається одна і та ж крихітна мутація гена, що визначає колір райдужної оболонки.
Це, на думку професора Ханса Ейберга та його колег із Копенгагенського університету, означає, що мутація сталася всього лише в однієї людини, яка стала пращуром усіх блакитнооких людей із подальших поколінь. Учені не можуть із точністю визначити, коли мала місце ця мутація, проте інші ознаки вказують на те, що, швидше за все, вона сталася біля 10 тисяч років тому, коли відбувалося швидке заселення Європи внаслідок поширення сільського господарства з Близького Сходу.
«Мутації, що стали причиною блакитного кольору очей, скоріш за все, сталися у північно-західній частині Чорноморського регіону, де в неолітичний період приблизно 6— 10 тис. років тому мала місце велика сільськогосподарська міграція до північної частини Європи», — пишуть учені в журналі Human Genetics.
Професор Ейберг сказав, що коричневий є кольором людських очей, який виникає під впливом темного шкірного пігменту — меланіну. Однак у Північній Європі в гені OCA2 сталася мутація, що порушила вироблення меланіну в райдужній оболонці та призвела до появи очей блакитного кольору.
«Спочатку в усіх були карі очі, — сказав професор Ейберг. — Але мутація гена OCA2 у наших хромосомах стала причиною «перемикання», яке в буквальному сенсі «відключило» здібність до вироблення карих очей».
Варіації кольору очей можна пояснити кількістю меланіну в райдужній оболонці, але серед блакитнооких людей коливання кількості меланіну в очах незначні, сказав професор.
«Виходячи з цього, ми можемо зробити висновок, що в усіх блакитнооких людей один спільний пращур. Усі вони успадкували однакову зміну в одному і тому ж місці своєї ДНК», — сказав Ейберг.
Чоловіки й жінки з блакитними очима мають практично ідентичну генетичну послідовність тієї частини ДНК, яка відповідає за колір очей. У карооких людей — навпаки, зустрічається значна кількість індивідуальних варіацій у цій частині ДНК.
Професор Ейберг сказав, що проаналізував ДНК майже 800 блакитнооких людей — від світлошкірих скандинавів-блондинів до темношкірих людей із блакитними очима, котрі живуть у Туреччині та Йорданії.
«Всі вони, крім, хіба що, одного, мали однакову послідовність ДНК на ділянці гена OCA2. Для мене це є дуже чітким свідченням того, що в усіх цих людей мав бути один-єдиний спільний пращур», — сказав він.
Невідомо, чому блакитні очі найбільше поширені серед мешканців Північної Європи та південної Росії. Серед пояснень, що зустрічалися раніше, — припущення про те, що блакитний колір очей або давав якусь перевагу білими ночами влітку чи полярними ночами взимку, або вважався привабливим і, отже, більш сприятливим для статевого відбору.
