Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Правда про спартанців

Розвінчано черговий давній міф
27 грудня, 2007 - 00:00
ПОСТЕР ФІЛЬМУ «300 СПАРТАНЦІВ» РЕЖИСЕРА ЗАКА СНАЙЖЕРА, 2007 р. / ФОТО З САЙТУ KINOPISK.RU

Археологічні дані не підтвердили поширене уявлення нелюдяне ставлення до дітей у Спарті. Тепер виникає питання: наскільки комфортно почували себе античні сексменшини? Вірити не слід ні легковажним прозаїкам, ні серйозним історикам. Язик мій — ворог мій. Давньогрецький «батько історії» Плутарх пустив чутку про те, що мешканці міста-держави Спарта скидали потворних і слабких немовлят у провалля. Протягом п’яти років учені вивчали людські рештки, знайдені біля підніжжя західного хребта гори Тайгет. За легендою, саме з цього крутого обриву спартанці скидали своїх нікчемних новонароджених.

— Тут було знайдено рештки, але вони не належать немовлятам, — сказав афінський антрополог Теодорос Пітсіос. — Скоріш за все, це міф. Історичних відомостей про такий жахливий обряд, що ніби практикувався у спартанців мало, вони неточні й відносяться до пізніших часів, — каже вчений.

Аналіз решток показав, що у провалля скидали тіла молодих і дорослих чоловіків, вік яких становив від 18 до 35 років. Однак легенда набула широкого поширення, ввійшла у шкільні підручники і навіть справила певний вплив на політику, пише pravda.ru. Нацистські експерименти над людським «матеріалом» багато в чому схожі на нібито практику «божественних» давніх греків. Адже вони (нехай не всі) практикували аж ніяк не гуманні методи, так міркували людожери в нацистському вигляді. Відомо, наскільки Гітлер обожнював античність. У ній фюрер знаходив зразок для наслідування. Якщо грекам було дозволено, то чому цим не можна скористатися фашистам?

Сьогоднішній еллін Пітсіос вважає, що рештки загиблих відносяться до VI—V ст. до н.е. і належать 46 чоловікам, що підтверджується записами інших хроністів про те, що у Спарті кидали до провалля злочинців, зрадників і полонених. Можливо, це рештки полонених 50 мессенських воїнів на чолі з їхнім героєм Арістоменом (тоді йшла війна між Спартою і державою Мессенія).

Тепер постає інше питання, об яке спіткнувся не один дослідник минулого: чи виявиться міфом далеко не безперечна думка про культивування у спартанському суспільстві гомосексуальних стосунків? Наразі деякі просунуті вчені наполягають на тому, що неприродні взаємовідносини між чоловіками мали місце. Як приклад наводять навіть загибель знаменитого фіванського легіону, який весь поліг під мечами армії македонського царя Філіпа та його знаменитого сина Олександра. На підставі того, що всі воїни полягли на місці битви, й жоден із них не намагався навіть бігти (всі загиблі отримали смертельні поранення в груди!), яйцеголові історики вигадали прикольну версію. На їхню «авторитетну» й беззаперечну думку, всі солдатики були мужеложцями. Коханці не зрадили один одного. На жаль, місця поховання «голубої» гвардії поки що не знайдено.

Ігор БУККЕР
Газета: 
Рубрика: