Здавалося б, що про цих колючих «кульок» ми маємо знати все, оскільки ця тварина часто мешкає поряд із житлом людини. Проте, коли розмова заходить про цих чудових звірів, деякі люди розповідають найфантастичніші історії, що не мають нічого спільного з дійсністю. Про те ж, який спосіб життя колючого сусіда насправді є, як з’ясовується, мало що відомо. Найпопулярніші міфи про їжаків:
1. Їжаки харчуються ягодами, грибами та фруктами. Цей міф, схоже, створили ілюстратори дитячих книжок, які їжака взагалі ніколи не бачили. На їхніх картинках часто змальовано щось, що вельми віддалено нагадує реального їжака в компанії підосичників, яблук чи суниць. Більше того, інколи з картинки випливає, що їжак таким чином, робить запаси на зиму.
Останнє твердження взагалі належить до розряду наукової фантастики. Всю зиму цей звір спить мертвим сном і лише під час відлиги інколи ненадовго пробуджується. Навіщо йому при такому способі життя запаси? Що б вони гнили в норі? Так і задихнутися недовго.
Але найцікавіше, що їжакові вищезазначені продукти і влітку не потрібні. Це істота — активний і безжалісний хижак, чий обід складається в основному з комах, а також мишей і жаб. Рослинну їжу їжак не засвоює, тому навіть і в рот її не бере. Інколи його можна застати за дослідженням підгнилих фруктів або овочів. Проте звіра в даному разі цікавлять не самі плоди, а личинки комах, які ховаються в них.
2. Їжак носить здобич на спині, наколовши її на голки. Ті, хто так вважає, хай спробує прив’язати до свого волосся яблуко і походити з ним хоча б декілька хвилин. Я впевнений, що їм буде вкрай дискомфортно в подібній ситуації. Адже голки їжака — це те ж волосся, вони вкрай неміцно тримаються в шкірі. Тому жодного яблука їжак на своїх голках понести просто не зможе, всі голки дорогою розгубить (та і, як ми щойно з’ясували, яблуко йому зовсім ні до чого).
Єдине, що їжак може носити на своїх голках без шкоди для здоров’я, так це мох і сухе листя. Він використовує свою спину таким незвичайним чином тоді, коли починаються осінні приморозки й потрібно втеплювати свою зимову нору.
Інколи їжаки наколюють на голки навіть недопалені цигарки. Навіщо він це робить — ніхто досі не знає. Сам їжак, можливо, теж, оскільки особливим розумом він не вирізняється.
3. У їжака завжди є дім. Будівельник із їжака, чесно кажучи, ніякий. Максимум, на що вистачає його архітектурних талантів, так це на те, щоб зробити невеликий курінь із трави, в якому звір спить у денні години. Нір їжачки не риють навіть при настанні перших заморозків, вважаючи за краще зимувати в чужому покинутому житлі, наприклад, у норі кролика.
Кожен їжак має свою індивідуальну мисливську ділянку, але постійного притулку в нього немає. Мабуть, через те, що він надзвичайно неохайний і має досить сильний запах. Із подібними звичками будь-який будиночок скоро перетвориться на смердючу клоаку, в якій йому самому буде вкрай дискомфортно.
4. Їжачок дуже добрий і дружелюбний звір. Серед мешканців наших лісів більш агресивнішу, більш злісну та більш склочну істоту складно собі уявити. Їжаки навіть один до одного ставляться вельми недоброзичливо, що вже й казати про всіх інших тварин. Ці істоти ділять всіх мешканців нашої планети на дві категорії: «їжа» і «вороги». «Друзів» у них не буває.
Звичайний їжак ще не найбільш злісний серед своїх родичів. Куди гірший характер у вухатого їжака (а він якраз найчастіше зараз продається в зоомагазинах). Ці колючі монстри буквально кидаються на все, що рухається. Цікаво, що на відміну від інших їжаків, вухатий навіть у разі крайньої небезпеки вважає за краще не згортатися клубком, а активно атакувати. Зуби в їжаків заломлені назад, тому рани, які звір завдає своїй жертві, мають рвані краї, через що дуже погано гояться.
Через таку злісну вдачу реальні їжаки, на відміну від казкових, ніколи не утворюють родинних пар. Самка підпускає до себе самця лише один раз на рік. Під час сезону розмноження. Зробивши свою справу, їжаки розходяться і стараються ніколи більше не зустрічатися, адже будь-яка випадкова зустріч може закінчитися жорстокою бійкою.
У вихованні потомства їжак-батько жодної участі не бере. Їжачата перший місяць свого життя тримаються поряд із мамою, а потім поспішно покидають її. До речі, коли дачники бачать двох або трьох їжаків, які мандрують разом, це означає, що їм зустрілася їжачиха з їжачатами, які підросли, але ще продовжують харчуватися її молоком.
Щоправда, приручити їжака можна. Деякі з домашніх їжаків, яких я знав особисто, були доволі товариські, грали зі своїми господарями і навіть дозволяли їм себе гладити. Проте, навіть вони час від часу кусалися, і відучити їх від цього було неможливо. Отже навіть ручному їжакові особливо довіряти не слід.
І, тим більше, ні в якому разі не можна тримати двох їжаків у одній клітці. Все може скінчитися тим, що один, врешті-решт, з’їсть іншого.
5. Їжак — вельми повільна істота. Я б так не сказав. Максимальна швидкість пересування цього колючого «бронетранспортера» — три метри на секунду. Отже бігати з ним наввипередки не раджу, може й обігнати.
6. Їжак активний ночами, а вдень спить. Насправді зазвичай їжак спить 3-4 години поспіль, а потім пробуджується і 2-3 години не спить. Якщо день похмурий, то він може бродити своєю ділянкою в пошуках їжі, а якщо в лісі дуже ясно — забивається абикуди в темне місце. Вухаті їжаки дуже часто виходять на прогулянки і в сонячні дні.
Вночі їжак також може не покидати свого притулку, особливо якщо це — провесінь чи пізня осінь, коли ночами незрідка бувають приморозки.
7. Їжаки є активними винищувачами отруйних змій. Це явне перебільшення. Звичайно, навесні або восени, за відсутності комах, їжак може напасти на гадюку, яка досить пасивна через низьку температуру. Але робить він це лише в тому разі, коди поблизу немає геть зовсім ніякісінької їжі. Особливої гастрономічної любові їжак до змій не має, жаби йому більше до смаку.
8. Лис, коли полює на їжака, який згорнувся клубком, зіштовхує його в річку. Звір розгортається, і лис його хапає. Лис, на відміну від людини, дуже добре знає про те, що їжак прекрасно плаває й пірнає. Отже, якщо він так вчинить, то, скоріше за все, залишиться без обіду.
Я сам кілька разів спостерігав, як їжак пірнав у неглибоку діжечку за равликами. За моїми підрахунками, він може залишатися під водою близько трьох хвилин.
9. Голки їжака отруйні. Дійсно, інколи після уколів голкою їжака шкіра потерпілого починає свербіти й червоніти. Подібна алергічна реакція може бути викликана тим, що на вістрі голки часто залишається слина звіра. Проте вона також не отруйна, просто має сильні антисептичні властивості. Їжак досить часто вилизує свої голки, захищаючись тим самим від кліщів, які йому докучають.
А ось кліщів на себе цей звір збирає звідки лише можна. Річ у тім, що від цих настирливих павукоподібних, які забралися між голками, їжак неспроможний самостійно позбутися. За весняний сезон кожен звір годує на собі десятки тисяч іксодових кліщів; до літератури ввійшла навіть особлива одиниця обліку кліщів у природних вогнищах — «їжакогодина», що означає кількість кліщів, зібраних їжаком за годину пробігу осередковою ділянкою лісу.
Отже недивно, що від такого життя і власні голки лизати почнеш.
10. Їжак — це гризун, близький родич дикобраза. Їжак не має до гризунів, а тим більше до дикобраза жодного стосунку. Він — представник ряду комахоїдних, його найближчі родичі — кріт, землерийка та хохуля. З дикобразом вони просто схожі тим, що в них однаковий спосіб захисту від ворогів — волосся, перетворене на гострі голки. Проте дикобраз — типовий гризун-вегетаріанець, має набагато доброзичливіший характер і розвинутий інтелект.
Як бачите, реальний їжак вельми не схожий на відомого нам персонажа казок і мультфільмів. Проте, нам потрібно любити й поважати його таким, яким він є — адже він захищає наші сади й городи від шкідливих комах. І робить це, слід зазначити, набагато ефективніше, ніж інсектициди та інші отрутохімікати.
