Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Правильним шляхом йдете, товариші!

Глава парламенту розповів про перспективи подальших років незалежності
26 серпня, 1998 - 00:00

Безумовно, особливе місце в цьому ряду посідає виступ на вищезгаданому
урочистому засіданні у Палаці «Україна» спікера Верховної Ради Олександра
Ткаченка. Ми мали право чекати від влади не стільки святкових пасажів,
скільки викладу ідей по виходу з кризи (назвати нинішній стан економіки
— процвітанням, язик не повертається).

ВЛАДА ПРО НАШЕ КОРІННЯ

Нарівні з традиційними для виступу такого рівня історичними діячами
(князі Володимир і Ярослав, гетьман Хмельницький) вченими (Вернадський,
Патон, Корольов), артистами (Солов’яненко, Ротару), були згадані Стаханов,
Кривоніс, Демченко, Шелест і Щербицький. Заклик: «Не соромитися 70 років
Радянської влади! Це наша історія!» буде підтримано більшістю народу. Тим
більше що з історії і з життя, при всьому бажанні, неможливо викреслити
минулі роки. І переважній більшості: тим, хто все своє життя чесно працював,
дійсно соромитися немає чого, окрім як розміру своєї сьогоднішньої пенсії.

А ось брати до уваги уроки з історії — можна і потрібно! Стаханівці
завжди символізували героїчну, самовіддану працю народу. Партія сказала:
«Треба!» і в найважчих, каторжних умовах зводився Дніпрогес, освоювалася
цілина, будувалися металургійні заводи, видобували вугілля і нафту, запускали
космічні кораблі. І при цьому не страйкували, не обирали парламент і Президента.
А невдоволених просто знищували. Зручно було керувати! Але навіть і за
таких «ідеальних» умов керували бездарно.

То чому ж імена стаханівців було названо в одному контексті з партійними
керівниками? Можливо, відповідь криється в наступному зізнанні Олександра
Ткаченка: «Ми не змогли гідно розпорядитися тією спадщиною, яка нам дісталася»
(після розпаду СРСР. — Прим. автора). Хто ж ці таємничі «ми»? Шахтарі?
Вчителі? Сільські жителі, яких так палко любить спікер? Та ж вони біля
цієї спадщини і близько не стояли. Очевидно, за соромливим займенником
«ми», криється колишнє і нинішнє керівництво країни.

ВЛАДА ПРО ШЛЯХИ ВИХОДУ З КРИЗИ

Олександр Ткаченко звернувся до історичного досвіду молодої Країни Рад
і США часів 30-х років.

У першому випадку розруху подолали за допомогою Ленінового НЕПу. Спікер
відзначив помилковість згортання НЕПу і підкреслив, що, однак, згодом СРСР
завдяки твердій і послідовній політиці керівництва, став великою державою.

У другому, Рузвельт навів порядок у фінансовій сфері, впорядкував розрахунки
готівкою, створив знамениті загони, що працювали за одяг, харчування і
символічний $1 на день.

Своєрідним попередженням Леоніду Кучмі прозвучала цитата з того ж Рузвельта:
«Якщо я буду поганим президентом, я буду останнім президентом».

Оце практично й усе. Ба ні, ще одна економічна порада спікера: «Ми зможемо
ввійти у вісімку, тільки якщо засукаємо рукава і візьмемося за роботу».

За традицією, були вказані і вороги, які заважають нам стати однією
з найбільш економічно розвинутих країн світу. Це зарубіжні виробники, які
завалили ринок України зубною пастою, сигаретами і запальничками. Це також
міжнародні бізнесмени, яким вигідне тільки особисте збагачення!

ВЛАДА ПРО ПРЕЗИДЕНТА

Вельми прикметна теза: «Вказівки Президента повинні беззастережно виконуватися
всіма гілками влади». А хто, власне кажучи, може собі дозволити не виконувати
вказівки вищої посадової особи держави? (Звісно за умови, що вони не суперечать
Конституції). І якщо ці вказівки не виконуються, то чия це проблема? Якби
якийсь директор поскаржився на засіданні Кабміну: «Мене підлеглі не слухаються,
тому підприємство погано працює», — він був би звільнений в одну мить.
Не можеш, не вмієш керувати — знайдемо іншого.

ВЛАДА ПРО КОРУПЦІЮ

У тому, що корупція досягла небаченого розквіту, виявляється винні телебачення
і газети. За словами спікера, ЗМІ буквально навчають чиновників корупції
й розкраданню державної власності.

Без коментарів.

ПРО ЩО ДОМОВИЛИСЯ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ З ЛЕОНІДОМ ДАНИЛОВИЧЕМ?

«Ми домовилися з Леонідом Даниловичем про те, що перший крок до виправлення
становища ми зробимо разом». Про що ж домовилися спікер з Президентом?
Це є поки таємниця велика. Щоправда, зі згоди Леоніда Даниловича Олександр
Ткаченко прочинив завісу. Виявляється, найближчим часом буде обнародувана
«Програма національного відродження України».

Вельми сумно, якщо ця програма буде грунтуватися на озвучених спікером
рецептах Рузвельта 30-х років, сталінських наркоматів, обкомів часів Щербицького
й боротьбі з імпортними сигаретами та запальничками.

На календарі 26 серпня, якого року, панове?!

 

 

 

Дмитро СКРЯБІН
Газета: 
Рубрика: