Вогонь — загадкова стихія, що своєю таємницею приваблює людину ще від печерних часів. І сьогодні ми, так само, як і тисячоліття тому, з не меншим захопленням, зачаровано спостерігаємо за химерними танками вогню та світла. Цьогоріч до Києва на Kiev Fire fest, що проходив минулими вихідними, приїхали чарівники та майстри вогню, які володіють прадавнім умінням приборкувати вогняну стихію, — з Ізраїлю, Німеччини, Угорщини, Білорусі, Фінляндії, Росії та різних міст України.
Уперше Kiev Fire Fast був проведений чотири роки тому, а ідея його створення, як розповідає Купава, організатор вогняного фесту, виникла, як і всі найгеніальніші ідеї, на кухні. Протягом чотирьох років фестиваль дещо змінив формат і став значно масштабнішим. «Для нас, — каже Купава, — найважливішим є розділити нашу майстерність, наш талант, наш вогонь із глядачами, заради єднання учасників і глядачів. Наш фестиваль чи не єдиний у світі, де акцент ставиться на шоу, цілковитій віддачі публіці».
На жаль, цього року фестиваль розпочався з прикрості: Подільська районна адміністрація заборонила проведення параду, що мав пройти Подолом за участю жонглерів, танцюристів та фаєрщиків, і таким чином позбавила глядачів шоу в дусі європейського вуличного театру. Тому фестиваль розпочався не в п’ятницю, як було заявлено, а в суботу.
«Апетит» будили денною програмою: вогняні інсталяції, турніри між фаєрщиками, барабанні сейшни та сольні виступи. Проте справжнє вогненне свято, як і належить, розпочалося з першими сутінками. Одними з перших дивував глядачів німецький гурт «FeuerFrauen», учасниці якого поводились із вогнем ніби з домашнім улюбленцем. Наступні учасники, російський колектив «Fire Magic», пробудив генетичну пам’ять, з якої виринали картини з жертовним вогнищем. Та найбільше радості глядачам подарував харківський театр вогню «Arcanum». Дещо постмодерна постановка, окреслена в межах драми-казки-комедії, сягала архетипічних понять: добро і зло, жінка і чоловік, світло і темрява, де за душу людини ведеться запекла боротьба з вогнеметами, факелами, спецефектами та — старим добрим рок-н-роллом. Цікавий сюжет, відмінна пластика, досконала техніка роботи з вогнем, здорове почуття гумору — полум’яні серця глядачів належали харків’янам. Це й не дивно, адже, як зізнається Зарва, одна із засновниць театру (якому, до речі, вже понад сім років), вогонь — це і є її життя. Учасники фаєр-шоу «Оберег» із Сімферополя розіграли на сцені справжні світські ігри: із закоханими, прогулянками під місяцем, пелюстками троянд та французьким фльором.
«Вирує світ, сміється,
плаче, виє.
Кружляють видива, веселі
і сумні.
Іде вертеп, без поділу на дії,
Хіба що з поділом на ночі
і на дні», —
майже так, за Чубаєм, і розігрувалась ця моторошна готична драма.
«Найсмачнішими» виступами другого дня були постановка київського театру вогню «Кіт»; сольний виступ Азафа Пойбоя з Ізраїлю, що нагадав індійського самана, приборкувача вогню, мандруючого дорогами світу; виступ майстерного жонглера Анті Суньяла з Фінляндії, дует Джоша Діффорта (Німеччина) та Валері Селей (США), які вразили глядачів пластикою, дивовижним відчуттям одне одного; а насамкінець — вогняне піротехнічне шоу московських фаєрщиків «Агніво», що півгодини в чудернацьких костюмах, жваво оздоблених світлодіодами, шокували публіку салютами, димовими вогнеметами та всілякими спецефектами.
«Складно висловити враження словами, адже це настільки феєричне видовище!... Незрозуміло, чому такі заходи не підтримуються на високому державному рівні. Ми з родиною віддали перевагу фестивалю перед матчем Америка—Англія, який викликав великий інтерес, і не шкодуємо про свій вибір!» — зізнався «Дню» один поважний пан.
Словосполучення «Фестиваль вогню» має не лише буквальне значення, адже всі, хто минулими вихідними потрапив до Зеленого театру, були запалені вогнем творчості та радості...
