Новорічно-Різдвяні свята минають. Українці, попрощавшись з 2009 роком, дивляться у майбутнє: хто з надією, хто з острахом. Проте мені хочеться ще раз повернутися у новорічну ніч. Не для власних спогадів — це не варте загальнонаціональної уваги. Хотілося б пригадати інше.
У новорічну ніч Президент країни вітає своїх громадян з Новим роком. Це традиція. Її дотримуються. Пригадується кінець 2004-го, коли Віктор Ющенко, вже перемігши на виборах, все ж не дозволив собі звертатися з офіційним привітанням до громадян, оскільки чинним Президентом на той момент ще залишався Леонід Кучма. І це нормальна данина існуючому в країні правилу.
А що відбулося у цьому, вибачте, вже в минулому році. Можна закрити очі на те, що між одинадцятою і дванадцятою всі кандидати, котрі могли дозволити собі купити телевізійний ефір, виступили з привітаннями до громадян. Справді, чому ж не попіаритися на Новому році? Більш боляче інше. Прем’єр-міністр, друга після Президента особа держави, практично о дванадцятій ночі виступає на майдані Незалежності в центрі Києва перед натовпами молоді, яка зібралася на безкоштовний, організований на бюджетні кошти концерт, з новорічним привітанням.
Хто-хто, а пані прем’єр-міністр повинна дотримуватися порядку й традицій. Інакше, якщо цього не робить влада (і при тому ще й не поважає саме себе), як можна вимагати цього від громадян?
Здавалося б, дурниця. Ну, привітала на майдані, і що? А з іншого боку, на цьому ж майдані були тисячі молодих людей, які неконтрольовано в мороз розпивали спиртні напої, водночас слухаючи новорічне привітання. Виходить, прем’єр підтримує таку культуру, ініціює її? У кадр потрапив хлопець, котрий під захоплені вигуки Тимошенко пив горілку прямо з горла пляшки. І мені страшно, що в нас формується не тільки неінтелігентна масова культура, набита беззмістовними піснями й творами (їх і книгами не назвеш) поп-зірок і поп-письменників. А якщо в нас буде ще й поп-президент, який радісно стрибатиме на майдані під українську поп-музику й вітатиме молодь, яка під його ж привітання пиячитиме на майдані? Президент з народу звучить привабливо, а президент неінтелігент — не дуже.
Тому хочеться закликати: поважаймо традиції, у них зберігається так багато глибини та інтелігентності.
