Нині відвідувачі Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків мають нагоду насолодитися тими творами живопису і скульптури, які раніше були доступні лише фахівцям. Після довгих років досліджень і реставрації в залах музею буде представлено десять картин давніх європейських майстрів і одну поліхромну дерев’яну скульптуру XV ст.
Більшість із цих творів ніколи раніше не експонувалася, тому що вони були роками «хронічно хворими» або перебували під віковими нашаруваннями потемнілого старого лаку. Тільки завдяки зусиллям фахівців Національного реставраційного центру (ННДРЦУ) унікальні роботи отримали «друге життя». Інші полотна були незаслужено обділені увагою, оскільки вважалися картинами невідомих художників, і тільки віднедавна отримали вірну атрибуцію.
Серед живописних творів XVI — XVIII ст., що тепер посіли чільні місця в залах експозиції, картини різних напрямків і жанрів: витончена італійська пастораль (Джузеппе Дзайс — 1709-1781) і класичний архітектурний вид (Антоніо Йолі — 1700-1777), умиротворений голландський пейзаж (Корнеліс Деккер — близько 1620-1678) і динамічна батальна сцена, де східні вершники протистоять європейським кавалеристам (Франческо Сімоніні — 1686 — близько 1755).
Кожна з нових картин, напевно, знайде свого шанувальника, проте квітковий натюрморт пензля фламандського художника Гаспера Петера Вербрюггена ІІ (1664-1730) не залишить байдужим нікого. До останнього часу автором твору вважали батька і вчителя художника. Однак стримані, найчастіше невеликі за розміром картини Вербрюггена-старшого значно відрізняються від розкішних полотен Вербрюггена-молодшого, якого можна було б назвати Моцартом квіткового натюрморту.
Загадковим та насиченим прихованих змістів виявляється й непримітний на перший погляд пейзаж «Мисливці на узліссі» Руланта Рогмана (1627 — близько 1692), друга та однодумця великого Рембрандта. Авторство цього рідкісного майстра також було підтверджено нещодавно. Подібно до живопису Рембрандта, картина Рогмана відкривається глядачеві сповна, коли він пильно вдивляється у напівпрозорі тіні та уважно вивчає, здавалося б, другорядні деталі.
Ще однією сенсацією нової експозиції стала ікона Богоматері Одигітрії XVI ст. Ймовірно, це і є та сама чудотворна вірменська Богородиця, якій століттями поклонялися парафіяни трьох конфесій. В 1920-ті роки цей славетний образ викрали зі зруйнованого храму Св. Миколая у Кам’янці-Подільському. За переказами, ікона вважалася покровителькою міста і неодноразово рятувала його від загарбників. В експозиції музею представлено не тільки унікальну пам’ятку, а й матеріали наукових розвідок.
До XVI ст. належить також унікальна пам’ятка, що вперше експонується в залі нідерландського мистецтва. Співробітники музею 1986 р. у Хрестовоздвиженській церкві у Києві виявили стару, розколоту надвоє дошку із зображенням Христа Спасителя. Лик Христа було пошкоджено невідомими вандалами. У результаті складної реставрації та копіткої дослідницької роботи, врятований твір став одним із найцінніших поповнень колекції музею за останній час. Виявилося, що зображення Христа Спасителя було виконано в майстерні провідного фламандського художника кінця XV — початку XVI ст. Квентіна Массейса (1466-1530), роботами якого пишаються Лувр, Національна галерея в Лондоні та Королівський музей красних мистецтв в Антверпені.
Фото надано Музеєм Ханенків
