Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про стирання «граней вiдмiнностей» у більярді

18 квітня, 2000 - 00:00

Розмовляючи з цією тендітною і миловидною дівчиною, я не міг позбавитися відчуття, що вона випромінює внутрішню енергію і цілеспрямованість: якості, необхідні підкорювачам вершин.

Віка Нагорна, студентка 2 – го курсу Київського Національного університету фізичного виховання і спорту, срібна призерка I чемпіонату України з пул-більярду («вісімка», «дев'ятка»), людина зайнята, але все ж таки вона приділила увагу кореспондентові «Дня».

— Віко, що для вас більярд: подарунок долі чи воля випадку?

— Мабуть, і те, й інше. Коли я вступила до університету на спеціалізацію «баскетбол», то незабаром зайнялася науковою роботою (вплив спорту на здоров'я жінок) і мала намір продовжувати її. Однак приїхав відомий шведський фахівець з більярду Йорген Сендман, людина, пристрасно захоплена цим видом спорту, і я (спочатку як і багато інших, не без побоювання) зайнялася цим видом спорту. А тепер я навіть уявити собі не можу, що б робила без більярду. Адже я знову хвилююся на змаганнях, переживаю радість перемог і, головне, знайшла нову мету, для досягнення якої мені необхідно набути масу знань і досвіду.

— Останнім часом у спорті стираються «грані різниці» між представниками сильної і слабої статей: жінки боксують, піднімають штангу...

— Жінки, які займаються такими видами спорту, просто (перепрошую за різкість) нищать своє здоров'я, не кажучи вже про те, що це видовище не радує око. І я б не радила наслідувати їх, хоч ніхто нікого не може позбавляти права вибору. Зате у художній гімнастиці, фігурному катанні представниці прекрасної статі виглядають природно і привабливо. А у більярді жінки вже нині можуть успішно конкурувати з чоловіками! Це переконливо довела знаменита більярдистка Джейн Белукас. Неодноразова призерка чемпіонатів світу з пулу серед жінок якось вирішила зіграти з сильнішими, на її погляд, суперниками-чоловіками. У результаті Джейн зайняла перше місце, а розлючені і зачеплені за живе більярдисти заборонили їй брати участь у їхніх змаганнях.

— «Любовь моя, где б ты ни была, я все равно тебя найду», — написав поет Андрій Дементьєв. Ви, як і мільйони ваших ровесниць, мабуть, мрієте про це світле почуття?..

— Певна річ, прихід любові не можна запрограмувати. Та хочеться розібратися у собі, зрозуміти, кому я потрібна і хто потрібен мені. Хоч мій обранець видається мені романтичним, розумним, з почуттям гумору і здатним... на безрозсудні вчинки.

— Вас бачили у товаристві Андрія Михайловського з популярної молодіжної групи «Ніч на Різдво». Вам подобається музика цього колективу чи... Андрій?

— Ми з Андрієм нерозлучні друзі ще з 1-го класу. У нас з ним дійсно багато спільного. Завжди допомагаємо один одному, довіряємо найпотаємніші секрети, разом відзначаємо дні народження. Я давно знала про мрію Андрія стати співаком і завжди підтримувала його, а зараз остаточно пересвідчилася у тому, що він дуже талановита людина, здатний реалізувати себе. А що стосується музики групи, у якій співає Андрій, то, не буду приховувати, вона мені також подобається.

— Якою вам бачиться Україна у ХХI столітті і ваше місце у ній?

— Хочеться вірити у те, що зрештою будуть знайдені рецепти лікування нашої хворої економіки, і Україна стане процвітаючою країною, яка посідає гідне місце серед європейських держав. Особисто я хочу присвятити себе більярдові: як грі, так і підготовці талановитої зміни (Віка — інструктор більярдної школи при УНУВФіС. — В.Х. ). і сподіваюся, що не за горами та пора, коли серед прізвищ видатних українських спортсменів, таких, як Сергій Бубка, брати Клички, Андрій Шевченко, з'являться прізвища вітчизняних майстрів більярду.

Василь ХАРЬКОВ, «День»
Газета: 
Рубрика: