Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Продовжуючи традиції князів Острозьких...

У межах Року промоції культурної спадщини Рівненщини відбувся історико-культурний форум OST-FEST 2020
16 листопада, 2020 - 19:17
«У ДУБЕНСЬКОМУ ЗАМКУ Є ТЕ, ЧИМ МОЖУТЬ ПОХВАЛИТИСЯ ОДИНИЦІ В УКРАЇНІ. НАСТУПНИЙ РІК СТАНЕ РОКОМ ВІДНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ТА АРХІТЕКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ У МЕЖАХ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ ПРОГРАМИ «ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО». ЦЕ ДОПОМОЖЕ РЕСТАВРУВАТИ ВАЖЛИВІ ОБ’ЄКТИ ОБЛАСТІ ТА ДАТИ ЇМ НОВЕ ЖИТТЯ.», — ЗАЗНАЧИВ ГОЛОВА РІВНЕНСЬКОЇ ОДА ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Через карантинні обмеження подія проходила в онлайн-форматі. Захід був присвячений 920-річчю першої писемної згадки про міста Дубно і Острог та 560-річчю з нагоди дня народження великого гетьмана, мецената та полководця князя Костянтина Івановича Острозького. Під час телемосту про роль князів Острозьких в історії України дискутували мистествознавець, керівник Арт-Кластеру Острозької академії Микола БЕНДЮК та український історик, кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської академії, керівник Центру вивчення спадщини кн. Остроzьких Ігор ТЕСЛЕНКО.

«Постать князя Костянтина Івановича Острозького ще потребує вивчення. Актуальними залишаються питання  справжнього року його народження та роду, з якого він походить. Я вже багато років звертаюся до Посольства Польщі в Україні та намагаюся переконати їх зробити ДНК-тест князя Януша, аби зрозуміти, до якої гілки належить рід Острозьких: Рюриковичів чи Гедиміновичів. І все ж, ми говоримо про Костянтина Івановича як про лідера своєї епохи. Крім статусу великого воєначальника, його можна назвати християнином у широкому розумінні цього слова», — зазначив Микола Бендюк.

«Унікальна особливість Костянтина Івановича як фундатора та мецената полягала у тому, що він зводив та матеріально підтримував храми поза межами своїх володінь. Саме як великий політик ця персона дуже цікава, але мало досліджена. Відомо, що князь  мав особливу повагу з боку короля та привілей — червону печатку. Та часто перебував на монаршому дворі у позавоєнний час. У цієї людини були серйозні амбіції як одного з лідерів Руського народу у Великому князівстві Литовському», — додав Ігор Тесленко.

Слухачі мали можливість поставити запитання до експертів та переглянути фільм «Великий гетьман князь Острозький».

ЗБЕРЕГЛИСЯ ВІДОМОСТІ ПРО «ТРОННЕ» КРІСЛО КНЯЗЯ ОСТРОЗЬКОГО, ЯКЕ ПЕРЕБУВАЛО В КОЛЕКЦІЇ ГОЩАНСЬКОГО ПОМІЩИКА ЗЛОТНИЦЬКОГО. САМЕ ЦІ ОПИСИ ЕЛЕМЕНТІВ БУЛИ ВЗЯТІ ДЛЯ ВІДТВОРЕННЯ ЙОГО СУЧАСНОЇ РЕПЛІКИ

Крім цього, в межах форуму обговорювали  теми лідерства ХХІ століття у контексті цінностей та спадщини князів Острозьких. Серед спікерів — ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник, голова Рівненської обласної державної адміністрації Віталій Коваль, генеральна директорка групи компаній «РЕНОМЕ» Надія Гладкевич та ексзаступниця міністра юстиції України, адвокатка Іванна Смачило. Учасники закцентували увагу на ролі особистості у формуванні лідерства в контексті цінностей часів Острозьких, намагалися з’ясувати, чи має сучасна Україна політиків та меценатів формату князів Острозьких, яку роль відіграє політична особистість у часи кризи, хто такий лідер ХХІ століття та чи вигідно займатися меценатством у сьогоденній Україні. Модерував дискусію заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Сергій Гемберг.

«Мабуть, рідко хто входить в історію справжніми лідерами — саме такими, як князі Острозькі. Притаманні їм моральна та християнська складові дали можливість дійти до високих досягнень. Особливої уваги заслуговує Острозька Біблія, поява якої була справжнім проривом світогляду людини тих часів», — зауважив Ігор Пасічник.

Також на території Державного історико-культурного заповідника міста Дубна урочисто відкрили оновлену Тронну залу, в якій відтворено елементи автентичного вигляду приміщення.

Презентація зали, що містить портретну галерею, адміністративно-виставкову залу та «Тронне» крісло князя Острозького, відбулася у приміщенні надбрамного корпусу замку князів Острозьких. За словами директора Дубенського замку Леоніда Кічатого, верхню частину простору Тронної зали прикрашено сюжетно-геральдичним розписом. Тут є герби родів, які володіли замком і містом Дубно. Внутрішня сторона стелі оздоблена перехрещеними балками з декоративною метою. Це дає підстави вважати, що уже у той час польська рада консерваторів прагнула відтворити цю залу на кшталт церемоніальної чи тронної.

Фахівці зазначають, що досі були збережені відомості про «Тронне» крісло князя Острозького, яке перебувало в колекції гощанського поміщика Злотницького. Саме ці описи елементів були взяті для відтворення його сучасної репліки. Портретна галерея включає копії 14 портретів, де зображені власники Дубенського замку і члени їхніх родин.

«Ми отримали від родини князів Острозьких достойний спадок, тому повинні гідно оцінювати та популяризувати таке культурне та історичне надбання. Вітаю колектив та усю Рівненщину — у Дубенському замку є те, чим можуть похвалитися одиниці в Україні. Наступний рік стане роком відновлення культурних та архітектурних об’єктів у межах президентської програми «Велике будівництво». Це допоможе реставрувати важливі об’єкти області та дати їм нове життя. Також ми будемо працювати над тим, аби Дубенський замок отримав статус «національного», — зазначив голова Рівненської ОДА Віталій КОВАЛЬ під час урочистого відкриття Тронної зали.

Олексій КОСТЮЧЕНКО, Анастасія ФЕЩУК. Фото з сайта Рівненської облдержадміністрації
Газета: 
Рубрика: