Пам’яті Маркіяна Шашкевича
У межах святкування 200-річчя від дня народження священика УГКЦ, очільника «Руської трійці» та ініціатора видання альманаху «Русалка Дністровая» Маркіяна Шашкевича у відділі Львівської національної галереї мистецтв — Музеї «Русалки Дністрової», що у Львові на вул. Коперника, 40, відкрилася виставка «Апостоли Духа». В експозиції — унікальні фотографії, графічні та живописні роботи. Зокрема, документи, що розповідають про укладання збірки «Русалка Дністровая», умови видання, тираж та його долю. Особливо зацікавлять відвідувачів, на думку працівників музею, рідкісні видання альманаху (1837 — у Будимі, 1910 — у Тернополі, 1987 — у Києві), а також родовідне дерево отця Маркіяна Шашкевича. Нагадаємо, що Музей «Русалки Дністрової» створено 1987 року у дзвіниці Святодухівського храму — семінарської церкви при Греко-католицькій духовній семінарії, в якій навчалися творці «Русалки Дністрової» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Саму ж церкву було зруйновано 15 вересня 1939 року — у неї поцілила бомба з німецького літака, що атакував будівлю Головної пошти, розташовану поруч. Варто зазначити, що, одночасно з відкриттям виставки, львів’янам та гостям міста репрезентували оновлене коштом народного депутата України Петра Писарчука приміщення музею. Причому йдеться не про санітарну побілку — капітально відремонтовано всі приміщення музею, прокладено сантехнічні комунікації, яких у будівлі ніколи не було, відремонтовано сходову клітку до дзвіниці, відреставровано фасад вежі, облаштовано майданчик довкола музею, зокрема покладено бруківку. Відвідувачі також мають можливість оглянути модернізований механізм унікального старовинного годинника, який встановили на Святодухівській дзвіниці 1786 року і який понад десять останніх років не працював.
Будинок... із соломи
На Дніпропетровщині такий будинок стане першим в Україні спорудженням сучасного типу. Його розробники стверджують, що таке житло буде екологічно чистим, не завдаючи шкоди господарю та довкіллю. Солома, змішана з глиною, традиційно використовувалася в Україні для спорудження будинків упродовж багатьох століть. За новою технологією солому пресують у паки. Будинки з них можна зводити як із застосуванням дерев’яного каркаса, так і безкаркасним способом. При цьому каркас скріплюється теслярськими замками — без металевих цвяхів або клею. Автор проекту зізнається, що ідея будинку із соломи осяяла його після того, як він уважно прочитав... казку «Троє поросят». Солом’яний будинок площею 180 квадратних метрів здадуть в експлуатацію до кінця нинішнього року, проте це буде не звичайне житло. При облаштуванні екологічно чистого будинку застосовуються новітні технології, які використовують у країнах Європейського союзу не менш як двадцять років. Важливою особливістю такого будинку є енергоефективність. Його вікна орієнтовані на південь, шибки покриті спеціальною плівкою, яка взимку пропускає більше тепла, а влітку не пропускає спеку. Будинок не потребує газопостачання. Опалюватися він буде каміном з тепловим контуром. При цьому завдяки особливостям проекту розтопляти камін навіть узимку можна один раз на 2—3 дні. Крім того, навіть без опалювання в будь-яку погоду температура в приміщенні не опуститься нижче плюс 10 градусів за Цельсієм. Майбутній господар будинку розповідає, що планує розмістити на даху сонячні батареї та відмовитися від купівлі електрики, зробивши будинок повністю автономним. Розрахунки показали, що зведення коробки екологічно чистого будинку площею 180 кв. метрів коштуватиме 20 тисяч дол., що втричі дешевше за аналогічну споруду з цеглини. А споживання енергії на його обігрівання буде в дев’ять разів нижчим, ніж у звичних будівлях.
