«Нас як споживачів покинули напризволяще... Можливо, газета допоможе»
Шановна редакціє газети «День»!
З приводу вашого запрошення висловити пропозиції щодо вдосконалення газети.
Хоч я вважаю, що «День» відповідає моїм поглядам на життя і є цілком пристойним представником щоденних українських ЗМІ, цей чудовий намір редакції і свідчить про те, що я не помиляюсь у своєму виборі й ви не стоїте на місці. Як кажуть японці, досконалість — це смерть, вдосконалення — це життя.
А тепер деякі питання для обговорення.
Програми телебачення в газеті мене не цікавлять. Іноді можу уточнити, коли й по якій програмі транслюється футбол; крім газетної програми, виписую збірник програм з коментарями до фільмів, анонсами передач.
Стосовно ідей щодо використання газетної площі. Є одна пропозиція, але не знаю, чи «впишеться» вона у формат газети «День». Побут людини за останні півстоліття разюче змінився на краще, проте все має й суттєві застереження. Не тільки мікрохвильові печі, а й звичайні холодильники, пральні машини мають шкідливе випромінювання, в тому числі й радіоактивне(!); чудові енергозберігаючі лампочки, хоч і небагато, але викидають пари ртуті; побутова хімія — суцільні запитання; інформацію щодо ліків, харчових продуктів, які ми споживаємо, про воду з крану на ніч краще не читати, а є ще комп’ютери, мобільні телефони тощо. Як отримати кваліфіковані консультації, розумні поради, роз’яснення про навколишній світ, як убезпечити себе і свою сім’ю від негативного впливу? Де і як зробити відповідні аналізи, вимірювання, тестування? Мені здається, всім було б цікаво та корисно почитати про навколишній світ, для цього й сторінки не шкода. Держава покинула напризволяще своїх громадян як споживачів, можливо, газета допоможе нам піднятись на одну сходинку вище в нашій цивілізованості?
Ще одна думка. Я знаю, що «День» видається трьома мовами, здавалось би, на всі смаки, та все ж... Іноді читаєш статтю у перекладі, а хотілось би в оригіналі. Можна, звичайно, прочитати оригінал в електронній версії чи купити ще одну газету іншою мовою. Це не зовсім зручно. Інші газети, що виходять трьома мовами, теж не допускають мовного «вінегрету». Поясніть мені, чому б не друкувати статті мовою, якою написав автор? У вас кваліфіковані перекладачі, редактори, але переклад — це, як правило, і втрати. Я прихильник розвитку й підтримки рідної української мови, але ця фактична двомовність, думаю, їй не зашкодить, а, можливо, навпаки, допоможе деяким читачам «кинути оком» на цікаву статтю іншою мовою. А газету можна було б видавати англійською й українсько-російською. Я, швидше за все, неправий, але додайте мені до цього аргументів.
Засвідчую свою повагу й щиро бажаю успіхів!
«Газета «День» — не тільки ваша газета»
Відповідь на лист до читачів у №24—25 2010 р.
У такій високоінтелектуальній газеті, якою є «День», недоцільно друкувати телепрограму, а доцільніше розширити телеогляд І. Лосєва, що повністю замінить не тільки програму, а й перегляд телепередач.
А звільнену газетну площу віддати дописувачам газети, що приведе до збільшення кола читачів газети.
Газета «День» не тільки ваша газета, хоча ви її творите, вона є і нашою газетою, бо ми її читаємо. В суспільстві є багато людей, що хочуть живитися інтелектуальним продуктом, яким наповнюється газета, але виробляють такий продукт одиниці. Публікації в газеті матеріалів архонтів України Івана Дзюби, Оксани Пахльовської, а також статей І. Сюндюкова, І. Лосєва, С. Грабовського, Ю. Щербака, С. Кульчицького, Г. Шеремет, О. Решетилової та інших впливають на свідомість людей і можуть змінювати їхнє життя на краще.
Тематика газети, що її формує редакція з вельмишановною Ларисою Івшиною, на мій погляд, актуальна й змушує прочитати всю газету.
Важливо відзначити вибір талановитих авторів, вам це вдається.
З повагою,
