Частина перша
Інструкції режисерові: режисер зобов'язаний створити хвилюючу атмосферу Сходу. Над сценою співають солов'ї. За сценою комусь, немає значення кому, відрубують голову. (Запах урюку та кішмишу створюється за допомогою китайських деодорантів).
Роксолана (молода, вродлива, дуже вродлива жінка, бажано Руслана Писанка, волосся розпущене, у руках указка): "В Стамбуле передбачаються невелики хмарки. А в Москве таки просто ужасно какие снегопады. Ну, что ж, какой город, такие и снегопады. Летайте самолетами самыми САМскими!"
Заходить падишах у тюрбані (дуже високий, дуже вродливий, схожий на татарина, чорнявенький і з перснем): "Ти знову репетируєш?"
Роксолана: "Я дуже хвилююся. Завтра мій дебют на національному телебаченні "Роксоланина погода".
Падишах (гнівно і з докором): "А ти не хвилюєшся, що я йду в похід?"
Роксолана в істериці рве на собі волосся. Голос диктора: "Лак Wella відривається лише разом з головою".
Роксолана: "О, родзинка мого серця! Навіщо ти все життя воюєш за ці нещасні газопроводи?"
Падишах (із глибоким збентеженням): "О, рахат-лукум моєї душі! Любов моя до тебе безмірна. Проте (схаменувшись) інтеграція до європейських структур..."
Сідає на коня й їде.
Завіса. Голос диктора за кадром: "Пролітають літаки - привіт падишаху! Гуркочуть танки - ура падишаху! А пройдуть яничари - салют падишаху!"
Салют у глядачевій залі. Безкоштовна роздача турецького печива та жувальної гумки.
Інструкція режисерові: незважаючи на важкий фінансовий стан, кінь має бути справжнім і, бажано, здоровим. Аж надто важливі національні костюми турків. Тюбетейки узбеків не використовувати. Враховуючи особливі стосунки з південним сусідом, категорично заборонено використання вульгаризмів, на кшталт "шайтан", секім башка", "Мустафа дорогу будував", "Схід - справа тонка" тощо. Особливо важливо уникнути прямолінійної реклами на зразок "показ гарему - відпочинок в Антальї", "танець живота - ванни турецькі чавунні". Для ознайомлення з історичним колоритом раджу читати Хікмета, Хайама та Хакамаду.
Частина друга
Знову палац. Знову нудно. Нікому не відрубують голову. І курський соловейко не співає на чужині.
Інструкція режисерові: необхідно створити похмуру атмосферу Сходу. На сцені - телевізор. Транслюють футбольний фінал Фенербехче-Галатасарай. Рахунок 0:0. Дуже нудно.
Роксолана: "Ой, я більше вже не можу. Як добре було у мами в Рогатині. А тут самі євнухи. Подивлюсь-но я на батьківщину в далекоглядну трубу. (Дивиться). Ой, це козаки мене визволяти їдуть. Ой, то й ні ж! Це знову "човники" на човниках пливуть".
Роксолана засинає і бачить сон.
Інструкція режисерові: не має значення, за які гроші, але сон має бути ностальгійним. Корови на луці - натуральні, лука - натуральна. Тільки не знімайте в Швейцарії. Нас не зрозуміють. Де ви бачили українських пастухів із тірольськими фізіономіями?
Сон Роксолани: Луки. Корови. Бики. Вівці. Кози. Кури. Півні. Індики й індички.
Голос диктора: "Повна хата Пармалата!"
Завіса. У залі провадиться розливання Пармалата.
Частина третя
Інструкції режисерові: необхідно створити атмосферу східного радіння, обожнювання, пристрасності та млості.
Знову палац. Дуже весело. Задіяно всіх акторів театру ім. Франка, Л. Українки, а також посольств Туреччини, Ірану та Гвінеї. Можна залучити кримський курултай. Усі танцюють танець із шаблями, лезгинку та "сім-сорок". Повертається падишах.
Падишах (із почуттям): "Це я!"
Роксолана (із почуттям): "Це ти?!!"
Падишах: "Наче не видно. Я, між іншим, виграв війну!(танцює, бажано гопак, і співає). Я, між іншим, виграв війну! . Я, між іншим, виграв війну!"
Роксолана: "Поки ти воював, я народила тобі чотирьох синів".
Падишах: "А я підписав мирний договір, за яким два магазини в Києві називатимуться твоїм ім'ям, Роксолана".
Роксолана і падишах співають класичний фрагмент з опери "Аршин малалан":
Роксолана: "Деньги есть?"
Падишах: "Есть, есть".
Роксолана: "У тебя много их?"
Падишах: "Хватит нам на двоих"
Роксолана: "Ну, тогда я твоя"
Падишах: "Ах, ты, козочка моя!"
Голос диктора (урочисто): "Людина - родина - добробут - дитина".
Інструкції режисерові: не знаю, скільки у вас залишилося грошей. Мене також не цікавить ваш настрій. Проте веселитися і танцювати мають усі. На сцені з'являється Таїсія Повалій, Ірина Білик, донецькі шахтарі й кубанські козаки. Над залою ширяє літак "Ан-140". На парашутах спускаються ящики з пивом "Оболонь". Салют із усіх стволів. А десь за сценою, тихо так, тихо і лірично грає якийсь національний інструмент. Диктор тихо так, тихо замріяно говорить про невільницю Роксолану, про її нещасне кохання та про мінливості нашого з вами життя.
Завіса. На завісі неоновими лампочками надпис: "Дружина падишаха - дітям Туреччини".
