Уже 1895 року тут пройшов турнір за участю найсильніших шахістів світу, таких як Вільгельм Стейніц, Еммануїл Ласкер, Михайло Чигорін. А починаючи з 1922 року ці змагання стали традиційними. Перерву було зроблено тільки на період війни. У рамках нинішнього Конгресу (як називають його самі господарі) відбулося 10 різних турнірів. Найбільшу увагу привернув, ясна річ, Прем’єр, де виступали 10 гросмейстерів — за традицією 5 англійців і стільки ж іноземців. Серед них була молода зірка світових шахів — Руслан Пономарьов із Краматорська. Торік 15-річний Руслан блискуче виступив у низці змагань найвищого рангу, і тепер від нього чекають лише високих результатів.
Але й суперники, котрі багато чули про його успіхи, по-своєму реагують на них. І найбільш бойові шахісти стають на диво миролюбними, коли напроти сидить Руслан. Вони стараються «засушити» гру і розділити очко навпіл.
У Гастингсі й англійці Ентоні Мейлз, Джог Спілнек, Метью Садлер, і колишній боснієць Іван Соколов, котрий нині живе в Голландії, були раді досягнути нічиєї. І якщо господарям це вдалося, то Соколову поталанило ще більше. У цейтноті, маючи трішки гіршу позицію, він не заперечував проти повторення ходів, але Пономарьов відмовився. Проте краматорський гросмейстер надалі серйозно помилився і програв.
Ця партія і визначила результат боротьби за перше місце. Соколов, окрилений успіхом, розвинув нечувану швидкість і набрав 7 очок із 9. А Руслан задовольнився спільним другим місцем у великій компанії — разом зі Спілмеком, Садлером, їхнім співвітчизником Джоном Еммсом, а також росіянином Сергієм Шитовим — у всіх по 5 очок.
