Дух древнього міста закарбований в старих каменицях XVI—XVIII ст.— Мозачевських, Чехутських, Абриківських, Корнякти, Домажирських, — які є архітектурною окрасою площі Ринок та прилеглих до неї вулиць і є частиною історії нашого міста. Але час — нещадний та безжальний руйнівник, тому вони, як і все давнє і старе, але історично цінне, потребують оновлення та реставрації.
Нещодавно до Львова вдруге приїжджав німецький реставратор Крістофер Юнѓганс. Він разом із своїми учнями — столярами, реставраторами (працівниками різних будівельних фірм) безкоштовно вчив опановувати реставраційне мистецтво. Нині розпочали роботу по оновленню, за кошти німецької сторони, брами з камениці, що на площі Ринок 39/40. Це вже друга брама старої львівської камениці, за реставрацію якої взявся німецький майстер.
— Німецькій реставраційній фірмі, де я працюю, в Федеральній землі Саксонії, запропонували свою співпрацю декілька українських міст. Але моє керівництво вибрало Львів, з огляду на те, що це старовинне місто, яке багате своєю архітектурою, тому кожна брама в старих львівських каменицях, — це «вхід» в історію роду тих городян, котрі там мешкали в XVI—XVIII століттях, а тому, безперечно, заслуговує на те, аби бути високоякісно та майстерно оновленою, без зайвих пошкоджень та сторонніх технічних втручань, каже майстер.
В Україну Крістофер Юнѓганс приїхав з Угорщини, де також представляв свою реставраційну фірму, але сказав, що від української працелюбності він в захопленні.
— Українсько-німецький проект «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова», запропонований Львівською міською радою та Німецьким товариством технічної співпраці (GTZ), розрахований на трирічну співпрацю. Восени у Львові стартувала перша частина проекту — програма «Через старі двері — в майбутнє», в рамках якої заплановано відреставрувати сто брам в старих львівських будинках, — розказала Начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської Ради Лілія Онищенко.
