Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шаленство і краса «Етнічного вівторка»

У структурі столичного дозвілля з’явився новий і яскравий елемент
10 грудня, 2009 - 00:00

Відтепер у клубі «Київ», розташованому в однойменному кінотеатрі, проходитимуть «Етнічні вівторки». Ініціаторами проекту виступило мистецьке об’єднання «Глечик», із організацією допомогли арт-клуб «Київ», театр «Човен» Романа Корнієнка і музичний гурт «Poliкарп».

Перший — презентаційний — вечір був вибудуваний практично бездоганно.Спочатку показали документальну стрічку Ганни Яровенко «Фієста» про кобзаря з Черкащини Михайла Коваля, а за окремими столами влаштували майстер-класи з різноманітних народних ремесел — від вишивки до ляльок-мотанок. Власне концертна частина почалася зі «Школи традиційного народного українського танцю». Два десятки пар витанцьовували спочатку під акомпанемент троїстих музик — учасників гурту «Божичі», а потім під супровід дуету Дмитра Левковича (гармоніка) та Валентина Михайловича (бухало).

Потім програму продовжили «Божичі» вже у повному вокальному складі: септетом вони виконали нові пісні, зібрані в останніх експедиціях на Лівобережній Україні. Загалом «головний божич» Ілля Фесенко і його однодумці вміло добирають репертуар, поєднуючи тужливу лірику і бешкетні, дотепні куплети.

Енергія концерту наростала. «Божичів» змінила «Пропала грамота» — колектив безумовно культовий. Музика «Грамоти» — це стрімкий, динамічний рок, а ось тексти переважно зі старовинних народних пісень; утім, етнічні елементи присутні і в ритміці багатьох композицій. Слухати, а тим більше танцювати під музику Павла Нечитайла і команди — то суцільне задоволення.

Співорганізатори вечірки «Poliкарп» виконують фолк-рок у прямому сенсі слова; в їхньому складі типово рокова ритмічна основа — бас-гітара і барабани, а ось соло — цимбали та скрипка (на останній вправно награвав харизматичний учасник багатьох різножанрових проектів Сергій Охрімчук). «Poliкарп» виступає у національних строях і в основному зберігає народні мелодії, але вносить в них справжній роковий натиск, інколи — ускладненість арт-року й додає ще й шалений темп.

Апогеєм «Етновівторка» став, звичайно, виступ формації «ДримбаДаДзига». Гурт існує лише три роки, однак має всі шанси стати зіркою у своєму стилі. Поєднання тут просте, але вражаюче: жорсткий рок на межі пост-панку, хард-кору і місцями навіть металу плюс автентичний народний вокал Інни Прокопчук. Встояти перед таким сполученням неможливо. «Київ» просто шаленів. Діджей Binghi, що закривав концерт вишуканими електронними інтерпретаціями балканських мелодій, по суті, лишився без публіки — вона геть чисто виклалася на виступі «ДДД» і розійшлася відновлювати сили.

Про публіку хочеться сказати окремо. Більшість цих молодих людей були у вишиванках, в українському національному одязі — але то не шароварщина, не ходячий музей, а спільнота сучасних, елегантних, добре освічених дівчат та хлопців — суто міська, просунута молодь, для якої фолк-традиція є мистецтвом живим і актуальним. Що ж до умов проведення «вівторків», то клуб «Київ» має практично ідеальний інтер’єр для подібних вечірок — достатньо просторий і водночас затишний. Важливо також те, що організатори подбали про якісний звук, на який майже не було нарікань.

Отже, перший «Етнічний вівторок» цілком удався. Якщо цього рівня вдасться дотримуватися й надалі, то оголошена мета проекту — «запровадження та популяризація в Україні, зокрема в Києві, етнічної культури, як невід’ємного елементу сучасності» — є цілком здійсненною.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: