Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Що було сказано в новорічну ніч

14 січня, 1999 - 00:00

Володимир, 47 років, інженер:

— Найвеселішою темою нашого застілля були враження мого
друга й колеги від термінологічних нововведень в рідній мові. За нинішніми
мовними нормативами «мікроб» — звучить як «дрібноживець», а «презерватив»
— чесне слово — «нацюцюрник гумовий».

Олена, 27 років, студентка:

— Обговорювали новорічне звернення Президента до народу.
Було дуже весело. Ледве стримали порив цокнутися через екран. Коментували
телепрограму. Таке враження, що все ТБ вирішило поберегти сили перед святкуванням
2000 року. Бурхливо раділи подарункам, які вдалося підготувати один одному,
попри відсутність грошей. А також тому, що нашим відсутнім валютним накопиченням
конкуренція долара з євро не загрожує.

Марина, 32 роки, мистецтвознавець, молода мама:

— Так сталося, що теми підкидав телевізор. Говорили про
те, що криза в Росії вплинула на якість новорічних програм. Краще за інших
викрутилося НТВ. ГРТ — попри на відсутність грошей, знайшло творче рішення.
На відміну від наших телеканалів. Ну і, звісно, обговорювали дитячі питання:
як спілкуватися з дітьми, що вони відчувають, як і чим вони живуть, що
і з якими наслідками їдять.

Зінаїда Миколаївна, 45 років, програміст:

— Новий рік я поїхала зустрічати до матері в село. Планували
«великий збір», але за іронією долі гості не змогли дістатися: відмінили
останній рейс автобуса. Отож, сиділи здебільшого тихо, мама згадувала молодість,
співала різдвяні пісні.

Ольга, 26 років, домогосподарка:

— До мене на свята приїжджала свекруха. Вона живе у Франції.
І, само собою, було багато розмов на тему «у них» і «у нас». Порівнювали
особливості побуту, взаємостосунків у родині. Несподівано було порушено
національне питання. Чоловік свекрухи, француз, був шокований його своєрідною
постановкою: у Франції такої проблеми не існує — це взагалі питання не
етнічної приналежності, а віросповідання.

Анатолій, 49 років, вільний художник:

— В основному спілкувалися на професійні теми. Обговорювали
події минулого року в житті колег. Лаяли телепрограму.

Генрієтта Григорівна, 65 років, пенсіонерка:

— «Про життя» намагалися не говорити. Свідомо уникали розмов
про політику, про владу, про вибори тощо. Згадували молодість, розповідали
анекдоти, взагалі намагалися веселитися.

Сергій, 38 років, професіональний фотограф:

— Вдалося зібрати людей, з якими давно не бачилися. Говорили
про розірвану нитку людських зв’язків, про те як багато людей іде від нас
назавжди, і ти не встигаєш, не маєш можливості їм допомогти. Признавалися
один одному в любові. Говорили про те, як важко жити життям, яке вимагає
весь час робити «хапальні» рухи. І як не вистачає в ньому безтурботності.

Підготувала Анна ШЕРМАН, «День» 
Газета: 
Рубрика: