31 жовтня українці обирали нового президента. Протягом тижня велися підрахунки голосів, обговорювався сам процес виборів. Тож не дивно, що саме про це говорять, перш за все, наші експерти у традиційній рубриці «Дня».
Віктор МОРОЗОВ, композитор, перекладач:
— Найголовніше, що вибори відбулися, і їх не вдалося зірвати (принаймні в першому турі). Дуже важливо, що люди не піддалися зневірі («все одно все сфальсифікують... нічого не вдієш...») і не тільки взяли активну участь у виборах, але й рішуче домагалися своїх прав. Коли майже всі пострадянські країни поступово грузнуть у трясовині авторитаризму й несвободи, Україна отримала чудову нагоду витягнути з цього багна спочатку саму себе (наче той барон Мюнхгаузен), а тоді й повести за собою інших, як це сталося у грудні 1991 року, коли не минуло й тижня після референдуму про українську незалежність, як розвалився СРСР. Дуже добре, що люди вчергове виявили мудрість і не купилися на потоки інформаційної омани і блюзнірства.
Дмитро ФЕДЕЧКО, керівник юридичної служби Асоціації мережевих телерадіомовників України:
— Добре, що в русі тележурналістів за дотримання професійних стандартів, який розпочався на минулому тижні, діалог ведеться з розумінням того, що журналісти і менеджери телеканалів мають спільні цілі і шукати потрібно спільні підходи до їх досягнення. До цього головним успіхом ворогів свободи слова було те, що боротьба за неї велась в середині медіа.
Погано, що минулого тижня мені підняли орендну плату за квартиру. Сподіваюсь, що всілякі «добре» в професійній сфері це компенсують.
Анатолій ЄРЕМА, тележурналіст (Студія «1+1»):
— Цього тижня важко відділити позитив від негативу, тому що й того, й того, як на мене, вистачало. Важливо, безперечно, те, що вибори президента нашої країни відбулися. І відбулися без ексцесів, на які чекали і яких всі боялися. Погано, що в результаті першого туру цих виборів дуже відчутним — навіть на побутовому рівні — став поділ України на схід і захід, чого раніше не було. Мені здається, що першим завданням після виборів має бути завдання ліквідувати цю тривожну тенденцію. І хоча цього тижня важко було звертати увагу ще на щось, крім виборів, але життя йшло своїм ходом і в ньому можна було побачити багато барв. Наприклад, закінчився 34-й міжнародний кінофестиваль «Молодість». Там, до речі, позитиву було набагато більше. Дуже вразила, наприклад, стрічка спільного американсько-словацько-українського виробництва «Кревні узи» Олега Горенчара, яку було продемонстровано в конкурсній програмі. Україна взяла участь у виробництві цього фільму з фінансового боку — виділяла кошти. Отже, це свідчить про те, що в нас уже накопилися вільні кошти, які люди виділяють на кіно. Це дає надію, що такий шлях — перспективний, і інші продюсери могли б піти таким шляхом — знімати кіно за українські гроші й про Україну. Другий приклад, який також підтверджує цю тенденцію, — чудова російсько-українська стрічка Кіри Муратової «Настроювач», якою закривали фестиваль. Тому мені здається, що завдяки таким зразкам вітчизняного кіно глядач повернеться до своїх кінотеатрів і буде дивитися не лише американські блокбастери або якийсь артхауз.
Ганна ГОПКО, позаштатний кореспондент УТ-1 у Львові:
— Хороше, що вибори президента в Україні все ж таки відбулися і відбулися без силового варіанту. Але водночас погано, що не вдалося в один тур закрити питання достойного вибору української нації. Що ж, залишається вдруге підтвердити волевиявлення громадян! Хай Господь Бог допомагає і сприяє в цьому українцям. Також добре те, що знято арешт з банківських рахунків «5 каналу».
Ігор ПІДЧИБИЙ, керівник проекту «Книга рекордів України»:
— Найголовніша подія цього тижня, звичайно ж, пов’язана з президентськими виборами — святом всенародного волевиявлення. У зв’язку з цією подією експертною комісією нашого проекту було зафіксовано новий рекорд України. У УНІАН відбулася найбільш тривала і масштабна прес-конференція «Президентська доба- 2004», яка розпочалася в день виборів і тривала 24 години 30 хвилин. На ній побувало 467 учасників, в тому числі 387 представників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації, кандидати в президенти України та їх представники, лідери політичних партій і парламентських фракцій, народні депутати, керівники передвиборних штабів кандидатів у президенти, акредитовані в Україні дипломати, політологи, соціологи, представники громадських організацій виборців, закордонні спостерігачі. Це рекордна за тривалістю, кількістю учасників і представників ЗМІ прес-конференція в Україні. Фіксування нового рекорду мене, звичайно ж, радує. Як і те, що вибори в країні пройшли більш-менш спокійно. Погано ж, звичайно, те, що ситуація в країні загострена і відбувається, на мою думку, дуже нечесна боротьба між кандидатами в президенти. Що стосується підсумків президентських виборів в США, я вважаю, що американський народ зробив поганий вибір. Хороше для мене і проекту «Книга рекордів України» те, що 5-7 листопада 2004 року в Києві в Арт-клубі «44» відбудеться рекордний Музичний марафон, на якому 44 групи протягом 44 годин у режимі non-stop відіграють свої програми тривалістю по 44 хвилини. Хороша подія для української музичної культури — офіційна відмова Андрія Данилка від участі в «Євробаченні-2005».
Погане те, що інфляція в Україні виросла в жовтні 2004 року до 2,2% проти 1,3% у вересні. Погані прогнози для всіх нас також пов’язані з чутками з приводу майбутнього підвищення цін після виборів. Хорошу гру і хороший результат 2:2 показало київське «Динамо» в груповому турнірі Ліги чемпіонів у грі з «Реалом». Поганим виявилося, на мою думку, в цій грі тільки суддівство матчу, яке можна порівняти, як сказав Йожеф Сабо, з «вулицею з одностороннім рухом». Дуже гарна в цьому році осінь, але погано те, що незабаром буде холодно. Однак у моєму особистому житті і дуже цікавій роботі все добре, чого і бажаю всім читачам «Дня».
