Цей тиждень, за оцінками наших експертів, можна було б назвати чи не найприємнішим. У Харкові Слов’янська археологічна експедиція представила глядачам свої знахідки, Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка- Карого починає святкувати 100-річчя від дня свого заснування, а в Національному музеї ім. Т. Шевченка готується нове зібрання творів Кобзаря. Детальніше про це — у щотижневій рубриці «Дня».
Євгенія ЗВЄРЄВА , журналіст видання «Український туристичний вісник», редактор міжнародного журналу «Контакто» мовою есперанто:
— Що було хорошого особисто для мене? Я вперше побувала в Страсбурзі, Франція, де проходив міжнародний семінар із проектного менеджменту, організований Міжнародною молодіжною есперанто-організацією (TEJO) і Молодіжною організацією EGTYF, що виступає проти наркотиків. Семінар проходив під егідою Ради Європи в Європейському молодіжному центрі. Радувало і те, що троє із тридцяти учасників були з України! Найбільше мене вразило те, що ні Європарламент, ні Палац Європи практично не охороняються — вірніше, охороняються, але цього просто не видно. За весь тиждень я не зустріла жодного поліцейського... Зайти всередину може кожен бажаючий — при наявності паспорта. Мене приємно здивувала доброзичливість французів: один молодий чоловік, побачивши наші марні спроби знайти Молодіжний центр, просто посадив нас у своє авто і довіз прямо до центру. Причому абсолютно безкоштовно! І це при тому, що він від нас вперше почув про вулицю П’єра де Кубертана і практично не говорив англійською! Запам’яталися білі лебеді, що мирно пропливають по річці Іль на фоні Європарламенту — такої собі скляно-бетонної подоби римського Колізею. Що ще? Я, нарешті, познайомилася зі своїми колегами з Роттердама, Голландія, куди мене занесло попутним вітром із Франції. Але, на жаль, усього на один день... Майже три роки до цього я з ними спілкувалася виключно по Інтернету. В Роттердамі знаходиться головний офіс Міжнародної Есперанто-Асоціації. Це, до речі, найбільша у світі організація есперантистів, де єдина робоча мова для всієї інтернаціональної команди — есперанто.
Що поганого? Довелося трохи понервувати через півгодинне спізнення поїзда в Німеччині. Особливості пунктуальності в Німеччині «пройшлися» по моєму особистому досвіду: якщо вам потрібно здійснити пересадку і ваш поїзд запізнюється, той поїзд, на який вам слід пересісти, відходить з особливою пунктуальністю. Проте на літак я не спізнилася. А ще трохи сумно, що все хороше дуже швидко закінчується: я дуже скучаю за своїми новими друзями з 25 ти країн світу...
Сергій ГРИЩАК , декан юридичного факультету, доцент Національного гірничого університету:
— Хороше — відмічали в університеті День юриста. В усіх студентів була можливість поспілкуватися з компетентними у цій сфері людьми. У день, коли відмічають це свято, ми говорили зі студентами про ті правопорушення, які найчастіше відбуваються, намагалися розібратися чому вони відбуваються і до чого вони можуть призвести. Було розглянуто різні думки стосовно цих проблем. Також ми вручили найкращим студентам грамоти — це і приємно, і гарно. А ще варто відмітити, що студентам ці святкування сподобалися. Що також важливо.
Сергій ГАЛЬЧЕНКО , генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка:
— Протягом тижня, що добігає свого кінця, читав свої улюблені «якісні» газети. Заглядав і в так звану жовту пресу. Однак читати все, як і дивитися більшість телеканалів, без глуму, як говорив Володимир Винниченко, не можна. Кілька журналів, які одержав поштою, лежать і чекають на прочитання. Бо останніми днями читаю верстку сьомого тому повного дванадцятитомного академічного зібрання творів Тараса Шевченка. Тут теж не без головного болю. Бо старі академічні прийоми не підходять для підготовки нового видання, де буде представлена мистецька спадщина видатного художника Тараса Шевченка. Маємо належно представити світові його мистецькі шедеври, а не перемішувати їх із творами незавершеними, які повинні бути в інших, окремих розділах кожного тому. А ще читав книжку-спогади «Тату, я тебе люблю!» дочки видатного українського поета Андрія Малишка. Вона — чудова. Також приємно, що музей завдяки підтримці меценатів поповнився новими експонатами — ми отримали від Михайла Ковалка в подарунок картину Федора Коновалюка «Катерина». Нині музей на ремонті. Проблеми за проблемами. Усе, як в нашому політикумі: кипить, булькає, бризкає... А хочеться якнайкраще представити унікальну літературно-мистецьку спадщину Тараса Шевченка.
Михайло ЛЮБІЧЕВ , доцент кафедри історії Росії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна:
— Найприємніше, що можна виокремити за тиждень, — це виставка-презентація знахідок Слов’янської археологічної експедиції (САЕ) польового сезону 2004 року. Приємно, що в роботі експедиції приймали участь відомий фахівець у галузі черняхівської культури, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Борис Магомедов, фахівці з Німеччини — антрополог, професор Вольфганг Арнольд та археолог, доктор Ердмуте Шульце. При експедиції також проходили археологічну практику студенти-першокурсники історичного факультету Харківського університету. Це свідчить про зацікавленість до археології. У травні, липні та вересні цього року САЕ під моїм керівництвом проводила розкопки поселення черняхівської культури IV ст. н.е. у селищі Войтенки Валківського району Харківської області. На сьогоднішній день це поселення — одне з найбільших черняхівських поселень, відомих на території Східної України. Як бачимо, воно було одним із племінних центрів східних германців — остготів. Тому на виставці ми представили найпримітніші знахідки, що знайдені під час археологічних розкопок і розвідок цього року. Серед них: фібули, пряжки, зброя, римські монети, фрагменти скляних кубків, намиста, прикраси, сільськогосподарські та ремісничі знаряддя, жорна, кераміка, фрагменти амфор та інше.
А найсенсаційніша знахідка цього року — про що, зокрема, вже повідомляли провідні інформаційні агентства Росії та України — майже непошкоджена гончарна сурма, що розташовувалася в ремісничому центрі поселення. Крім того, у напівземлянці, обладнаній піччю-«каміном», археологи знайшли іншу сенсаційну знахідку: трьохчастинний кістяний гребінь, що чудово зберігся, — річ, що більше властива для поховань, аніж для поселень. Гребінь став «родзинкою» експозиції.
Юрій ДЗЯМУЛИЧ , директор юридичної фірми «ДюВаль» (Львів):
— З подій, що відбуваються навколо України, можна виділити таку «хорошу»: досить жваво проходить передвиборча кампанія. І це справді цікаво. Бо у тих, хто займається PR або рекламою, є чого повчитися. Крім того, вигадують безліч нових технологій. З моєї точки зору, це теж цікаво. А «поганим» можна назвати те, що національні канали досить часто надають неоднакові можливості у висвітленні діяльності кандидатів на пост президента України. У особистому житті «хороше» те, що днями забираю з салону власну нову машину. Приємною і незабутньою стала вечеря з коханою людиною.
Микола СЛОБОДЯН , проректор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого:
— Сьогодні найприємніше і для мене, і для моїх колег те, що ми готуємося до святкування 100-річчя від дня заснування нашого університету.
Що поганого? Ми теж у полоні тих трагедій, які переживають люди по всьому світу. У вівторок відбулися поминки за жертвами теракту у Беслані, які загинули сорок днів тому. З’явилися нові розслідування причин і обставин теракту. Це те, що нас дуже турбує та непокоїть. Кожного дня усі ми перебуваємо в очікуванні виборів. І сподіваємося, що кожна людина зможе проголосувати за того кандидата, якого вважає достойним. А ще мене, як прихильника боксу, засмучує інформація про те, що один із Кличків, можливо, сходить з боксерського Олімпу.
