Сьогодні ми вже забули ті часи, коли «найкрутішими» фруктовими делікатесами на нашому столі були банани, мандарини і, якщо пощастить, ананаси.
Про інші екзотичні плоди типу папайї, кумквата чи ківі можна було дізнатися з енциклопедії чи з передачі «Клуб мандрівників». Тепер все це можна купити в магазині, але ось запитання: а чи треба? Може, обмежитися місцевими яблуками?
Треба пам’ятати, що фрукти — це не десерт, пише pravda.ru. Їсти їх треба перед прийняттям їжі. Це пов’язано з особливостями засвоєння. Фрукти і ягоди засвоюються в кишечнику, перебуваючи в шлунку дуже короткий час. Якщо перед цим ви добре поїли, то фрукти лише захаращують шлунок, чекаючи «своєї черги», а в цей час під впливом шлункового соку вітаміни руйнуються, зводячи їх корисність до мінімуму. А тепер подивимося, чим будуть нам корисні деякі з дарів тропічної природи.
Авокадо. Нагадує велику темно-зелену грушу (хоча буває фіолетовим або чорним), всередині жовто-зелений м’якуш без смаку. Авокадо може слугувати основним продуктом харчування, як, наприклад, м’ясо. Річ у тім, що він містить 37% жирів (як свинина), більше 2% білків, весь набір вітамінів (з переважанням вітаміну С), ненасичені жири.
Цукру в ньому мало, тому для хворих діабетом кращої їжі не знайдеш. Їдять цей плід звичайно з сіллю і оцтом або соком лимона, або кладуть в овочеві салати. У народній медицині подрібнену шкуринку використовують як протиглистовий засіб. Авокадо не викликає алергії і використовується для лікування і профілактики анемії у дітей.
Ананас. Цей знайомий з дитинства овоч також зараховують до тропічних фруктів. Свіжий м’якуш ананаса цінують як засіб, стимулюючий травлення, оскільки він містить розчеплюючий білок — бромелайн. Крім того, плід містить 11—15% цукру, 0,6% органічних кислот, здебільшого лимонної, багато вітаміну С, солі калію, мідь.
Манго. Під тонким шаром шкірки міститься жовтий або помаранчевий приємний на смак м’якуш, знайомий нам більше у вигляді соку. У тропіках плоди їдять сирими, витягуючи м’якуш з-під зовнішнього шару навколоплодника, що містить терпентин. При переробці плодів у напої, мармелад, повидло та інші харчові продукти цей зовнішній шар обережно видаляють. Рекомендується після вживання в їжу свіжого або консервованого манго не пити ні молока, ні алкоголю.
Актинідія або ківі. Під тонкою «пухнастою» шкуринкою соковитий м’якуш, що містить каротин та інші вітаміни, пектини, грубу клітковину, мікроелементи. У 100 грамах свіжих плодів міститься 100—140 міліграмів вітаміну С, що більше, ніж у такій самій кількості цитрусових, яблук або помідорів. Достатньо одного невеликого плоду, щоб отримати добову норму вітаміну С.
Ліки з актинідії ефективні при профілактиці захворювань судин, пухлин травного тракту, гепатиту, прокази та інших захворювань. При перших ознаках застуди досить з’їсти всього 1—2 плода ківі, щоб припинити її подальший розвиток. Що особливо важливо — актинідія не викликає алергії.
Мандарин. Ці плоди нормалізують обмінні процеси і зміцнюють організм, сприяють ослабленню перистальтики і дуже корисні при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються проносами. Сік із свіжих плодів має здатність вбивати деякі грибки, що викликають шкіряні захворювання (трихофітію, мікроспорію). За цим методом на уражене місце потрібно накладати компреси.
Апельсин. Цей фрукт став нам настільки звичним, що багато людей навіть не вважають його тропічним гостем. Апельсин рекомендують їсти людям, які страждають запорами, причому вранці натщесерце з’їдати цілий плід, а ввечері перед сном пити апельсиновий сік. Протипоказані апельсини при виразковій хворобі шлунка і дванадцятиперстної кишки, гастритах з підвищеною кислотністю, при загостреннях запальних захворювань кишечника, при алергії.
Папайя. Плоди динного дерева можуть досягати 70 см завдовжки і важити до 7 кг. М’якуш світло-жовтий або жовтувато-рожевий, за консистенцією нагадує гарбуз, а на смак схожий на малину. З неї варять компоти і роблять салати, їдять його сирим (з лимоном) або зацукрованим. Недозрілий м’якуш вживають як овоч, в такому вигляді він містить особливо багато ферменту папаїна, який розчеплює білки.
Банан. Крім цукру (25%) і крохмалю в ньому містяться яблучна кислота і ферменти, що сприяють засвоєнню вуглеводів, клітковина і пектинові речовини, дуже багато калію. Хворим атеросклерозом і гіпертонічною хворобою банани рекомендується їсти в розвантажувальні дні. При ожирінні й цукровому діабеті їх краще виключити.
Подрібнені банани слугують прекрасним засобом при шлунково-кишкових розладах у дітей. Клінічними спостереженнями встановлено, що сік бананів позитивно діє при крововиливах у шлунок і дванадцятиперстну кишку. Однак при значно підвищеній кислотності шлункового соку їсти банани не рекомендують.
Фейхоа. Ці шкірясті зелені плоди зі смішним пропелером з’являються у нас звичайно пізньою осінню. Вони мають загальнозміцнювальну протисклеротичну властивість, що регулює діяльність шлунково-кишкового тракту. Ефірне масло використовується в дерматології як протизапальний засіб.
І все ж фахівці рекомендують дотримуватися певних правил при вживанні фруктів і овочів.
По-перше, краще вживати в їжу рослини, добре пристосовані до місцевих умов і які накопичують елементи, які саме тут потрібні. Існує правило, що неухильно виконується справжніми цілителями-травниками: при лікуванні людині допомагають рослини тільки з тієї місцевості, звідки вона родом.
По-друге, треба враховувати сезонні потреби організму. Взимку нам більше потрібні овочі, горіхи і дещо менше фрукти, а влітку — навпаки.
Що ж до загальної кількості фруктів, яку необхідно з’їсти, то це приблизно 75—80 кг за рік. І якщо один раз на півроку з’їсти дивовижну папайю, то це не позбавить вас від авітамінозу. Набагато краще кожний день їсти по яблучку, дотримуючись старовинної англійської приказки: «Яблуко на день, лікар — за двері».
