Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Що під ялинкою?

27 грудня, 2006 - 00:00
ЙДЕМО КОЛЯДУВАТИ / ДІТИ ВІРЯТЬ, ЩО ПІД НОВИЙ РІК УСІ ЇХНІ ЗАГАДАНІ БАЖАННЯ ЗБУВАЮТЬСЯ

Для більшості людей Новий рік асоціюється не тільки з феєрверками, надміром випивки і закуски, поздоровленням глави держави тощо, а й з купою подарунків від Діда Мороза чи Санта Клауса (тут уже залежить від віку та переконань), або, що те ж саме, від родичів та друзів. Напевне, кожен з нас, хоч раз в житті, отримував особливо дорогий серцю новорічний або різдвяний подарунок. Тож «День» вирішив спитати у кількох відомих і не дуже персон — чи знаходили вони під ялинкою щось особливо цікаве?

Богдан БЕНЮК , народний артист України:

— Подарунки в моєму житті великого значення не мають. Насправді в пам’яті залишаються тільки ті моменти, які приносять в дім затишок та святковий дух. Новорічна ніч для мене це звичайна робоча ніч. А найкраще свято — День Святого Миколая та Великдень. Святий Миколай, якщо я чемний, а я чемний, кладе в ніч з 18 на 19 грудня під подушку подаруночки. З дитинства чарівність цього свята захоплювала й дарувала мені низку приємних вражень.

Сергій ФОМЕНКО (Фома, гурт «Мандри»):

— Я надзвичайних подарунків не отримував. Усе як у всіх. Для мене в Новорічну ніч та на Різдвяні cвята найкращим подарунком є тепло та щирість стосунків і хороший настрій. А більше нічого й не треба. Настрій буде добрий, компанія буде добра — і все буде добре!

Олесь ДОНІЙ , політолог:

— В родині було прийнято дарувати не дуже великі подарунки. Зазвичай дарували книжки. Та головне під час свят зовсім не це. Новий рік — це родинне свято, тому найприємніший дарунок — це затишок і тепла атмосфера.

Іван МЕЛЬКО , викладач факультету філософії університету ім. І. Я. Франка, м. Дрогобич:

— Запрошення зустріти Новий рік у горах, з наметами. Було дуже весело. Вражень багато, але можу описати лише одним словом — чудово! Тоді в місті снігу не було, а от в горах — досхочу. Правда, замерзли, адже самі розумієте: гори, зима, мінусова температура. Та я, якщо чесно, не впевнений, що вчасно зустрічав тоді Новий рік. Бо у нас пошкодився годинник і шампанське прийшлось відкорковувати за своїми здогадками: «Приблизно біля дванадцятої години». Та це було справді незабутнє святкування!

Ірина АБДУЛІНА , головний редактор журналу «Інтелектуальна власність»:

— Я й не знаю, так одразу й не пригадаєш. Напевно, хороше запрошення хорошого товариства, щоб приємно провести разом час. Знаєте, адже все матеріальне — воно швидкоплинне. Ось, цього року мені чоловік подарував поїздку в Словенію, де ми будемо кататися на лижах. І для мене найголовніше, найприємніше — це те, що він дарує мені «свій час», який ми будемо проводити вдвох. А всім я бажаю якомога більше таких подарунків, які б вам хотілося отримувати.

Ірина ДЮДЕНКО , режисер-постановник:

— Мені завжди роблять подарунки з душею, щирістю і теплом. Новий рік — просто хороше, емоційне та добре свято, бо мої близькі дарують мені приємні, теплі речі як для душі і пам’яті, так для практичного застосування. Адже вони знають усі мої захоплення, хобі... Тому все однаково приємно, і виділити щось одне дуже важко.

Олег ДЬОРКА , радіоведучий:

— Пам’ятаю, коли мені було років десь так вісім, мама подарувала велику-велику машинку. А також безліч мандаринок, апельсинок та всіляких солодощів. От щастя було! До сьогоднішнього дня згадую. Тільки приємний спогад з далекого дитинства, нічого особливого, але й зараз, згадавши про це, не можу стримати емоцій та не посміхнутися.

Підготували Людмила КОПКО, Марія РИБАК. Фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: 
Рубрика: