Донедава, як наголосило НТБ, пан Лісовський мав славу молодого
процвітаючого бізнесмена, який успішно обслуговує владу. Як відомо, саме
пан Лісовський був творчим натхненником акції «Голосуй, а то програєш»,
і саме він виносив з Білого дому коробку з-під ксерокса (як стверджують,
з чорним «налом» для єльцинської виборчої кампанії).
Одразу за затриманням Лісовського проведено ретельні обшуки
у нього вдома, на дачі та в офісах компаній, що належать йому. Відомо,
що затримання проводилося кількома силовими структурами, включаючи РУОЗ
і ФСБ. Пана Лісовського було випущено того ж дня о 16:15, жодного обвинувачення
йому пред’явлено не було, а притягнуто його було поки що як свідка. Але
всі офіси «Прем’єра» на цей момент залишаються опечатаними.
Коментарі такі: арешт може бути пов’язаний зі справою Лістьєва,
із судом, що закінчився над Міхасем, або ж ініціативою ФСБ. Представники
податкової поліції стверджують, що у них є підстави для пред’явлення пану
Лісовському обвинувачень у прихованні прибутку та несплаті податків в особливо
великих розмірах — і як фізичній особі, і як юридичній в якості керівника
відомих фірм «Прем’єр-СВ», «Прем’єр-відео», видавництва «Вагріус».
Існує й інша версія того, що сталося: мовляв, це був масований,
добре підготовлений «наїзд» на пана Березовського, причому на кількох фронтах.
Удар по Лісовському — це удар по ГРТ, а, отже, й по Борису Абрамовичу.
Адже відомо, що під час останнього процесу описування майна ГРТ Лісовський
почав передавати ГРТ акції своїх дочірніх компаній, щоб якось виправити
становище ГРТ. Отже, треба було терміново «відсікти» Лісовського, що й
спробували зробити.
Сюди ж треба віднести й усунення Єльциним Юмашева від керівництва
президентською адміністрацією. Юмашев, як вважають, був людиною Березовського
в оточенні президента Росії. Як тут не згадати останню прес-конференцію
Коржакова, коли він заявив, що сім’я Єльцина мріє про те, щоб позбутися
Бориса Абрамовича?
Варто сказати й про останні події в Чечні, де були знайдені
трупи британських підданих. Це теж вибиває з рук виконавчого секретаря
СНД Березовського козир всекавказького миротворця (до речі, останнє звільнення
французького громадянина в Чечні було проведене без участі Березовського),
і є свого роду кроком назустріч депутатам Держдуми Росії з їхньою вимогою
усунути пана Березовського з поста виконавчого секретаря СНД.
Те, що справи у Березовського справді погані, можна судити
з тону його нещодавнього висловлювання на ТБ про події в Чечні. Усе це
було сказано вкрай різко, на високих тонах, «а-ля Жириновський», що було
дуже несподівано почути від Бориса Абрамовича, який славиться своєю витримкою
і дипломатичністю.
Треба гадати, що обстановка, яка нагнітається останнім
часом навколо Бориса Березовського, найбезпосереднішим чином позначиться
і на медіа-просторі України. Адже про зв’язки президентської команди з
російським бізнесменом відомо давно. Чи сприятиме немилість Березовського
у себе на батьківщині активізації його участі в передвиборчій кампанії
в нашій країні, чи зробить більш прохолодними відносини й українського
політбомонду з Березовським — покаже, очевидно, вже найближче майбутнє.
№240 15.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»