Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Що відбувається в людському мозку?

Намагаються зрозуміти вчені за допомогою буддійських ченців
5 лютого, 2004 - 00:00

Триває великий експериментальний проект, під час якого буддійські ченці допомагають вченим зрозуміти механізми роботи людського мозку. «Наука й буддизм мають спільну мету — розуміння природи реальності, — сказав в інтерв’ю Бі-Бі-Сі організатор експерименту Адам Інгл із Інституту «Життя розуму». «Наша гіпотеза полягає в тому, що співробітництво — істинне співробітництво — науки й буддизму в розумінні розуму може бути дуже продуктивним», — продовжив він.

Багато хто вважає несумісними науку, яка все вимірює й перевіряє, та релігію, яка грунтується на емпіричному досвіді. Однак доктор Інгл вважає, що буддизм може величезною мірою сприяти розумінню процесів, що відбуваються в людському мозку. «Якщо ви західний вчений, який вивчає мозок, то чи хотіли б ви мати у своїй команді людей, яких ми називаємо олімпійцями ментальної підготовки? — запитує він. — Наявні технології візуального сприйняття дозволяють вченим об’єктивно перевірити те, що кажуть ці люди».

Дослідники оголосили: експериментально підтвердилося, що буддисти, які концентруються на досягненні внутрішнього спокою, справді насолоджуються життям більшою мірою, ніж інші люди. Вчені намагаються зрозуміти, як це відбувається й чому. Вони хочуть з’ясувати, чи відбуваються в мозку структурні зміни під впливом ментальних технологій, що їх використовують ченці. Якщо так, то де саме, і на чому вони можуть позначатися.

Буддистська медитація посилює імунітет проти цілої низки захворювань, серед яких навіть рак. Таким є результат десятирічних досліджень, які проводили відомі американські нейрохірурги. Вже кілька років західні вчені, озброєні електрогенераторами, портативними комп’ютерами та електроенцефалографами, вирушають у Гімалаї для вивчення впливу буддистського мислення не тільки на психологічне, а й на фізичне здоров’я прихильників цієї релігії. Ці дослідження вже довели існування зв’язку між трьома системами: нервовою, імунною та ендокринною.

Першим, хто використав у лікувальній практиці техніку релаксації буддистів у традиційній медицині, був Герберт Бенсон, викладач Гарварда, який ще у 70-і почав лікувати своїх пацієнтів, які страждали на порушення роботи нервової системи, за допомогою медитації. Однак він прагнув отримати лише короткостроковий ефект, сучасні ж дослідження вивчають довгостроковий фізичний та нейрологічний ефект медитації, якщо нею займатися регулярно протягом тривалого часу.

Річард Девідсон, голова відділення психології в Університеті штату Вісконсін, якого вважають піонером у цій галузі, став автором дослідження, згідно з результатами якого буддисти щасливіші, ніж звичайні смертні, саме завдяки позитивному впливу медитації на мозок. «Медитація, — пояснює Девідсон, — зменшує активність певної частини головного мозку, а саме — правої префронтальної кори, яка пов’язана з негативними емоціями — неспокій, гнів, страх — і станом депресії».

Девідсон довів, що у людей, що регулярно займаються медитацією, також утворюється більша кількість антитіл, що протистоять інфекціям, оскільки ліва префронтальна кора, пов’язана з позитивними емоціями, у них активніша. Із 175 ти осіб, в яких протягомтрьох годин вимірювали реакцію на різні зовнішні подразники, ліва півкуля виявилася найактивнішою у тибетського ченця.

Ось вже понад 2500 років буддизм вчить своїх послідовників нейтралізовувати негативні емоцій та розвивати позитивні з метою досягнення не тільки особистого, а й колективного благополуччя. І щоб скористатися позитивним ефектом, який справляє медитація, зовсім не обов’язково їхати до Тибету. Наприклад, у заснованій 1979 року «Клініці зі зменшення стресу» (Stress Reduction Clinic) при медичному факультеті Массачусетського інституту використовують методики буддистської медитації для лікування пацієнтів, страждаючих на різні порушення, починаючи від головного болю та синдрому хронічної втоми і закінчуючи виразками й фіброзитом. «Ми зафіксували якісні зміни в роботі мозку вже через два місяці після початку занять медитацією, — розповідає професор Йон Кабат-Зінн, директор клініки та викладач медицини в Массачусетському технологічному інституті. — Таким чином, практично всі люди можуть скористатися позитивним ефектом від медитації».

За матеріалами historic.ru підготувала Тетяна РОВНА, «День»
Газета: 
Рубрика: