Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шлях воїна

Володимир Кличко знову штурмує чемпіонський титул
8 лютого, 2006 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Скільки вірьовку не плети... З моменту важкої перемоги Володимира Кличка над нігерійцем Семом Пітером за статус обов’язкового претендента на пояси IBF і WBO пройшло вже п’ять місяців. Увесь цей час любителі боксу гадали, хто ж стане наступним суперником українця. На користь кандидатури Леймона Брюстера, чемпіона WBO, свідчив той факт, що саме він завдав несподіваної поразки Кличку в чемпіонському бою два роки тому. Реванш у професійному боксі справа не лише престижу, а й неписане правило. Тільки адекватно відповівши кривднику боксер може відновити своє реноме. Так було у великого Льюїса, який за свою кар’єру програв два бої — Оліверу Макколу й Хасиму Рахману. У матчах-реваншах він буквально розібрав суперників на запчастини. Причому відомого нам Рахмана зміг «затягнути» на ринг лише після судового розгляду. Отже, начебто для Кличка Брюстер — ідеальна кандидатура. Але... Надто вже не престижний пояс, яким володіє американець. Із чотирьох основних версій саме WBO вважається найслабшою. В її чемпіонів практично немає шансів зустрітися в об’єднувальних боях із іншими чемпіонами. Наприклад, за найпрестижнішою версією WBC, що в останньої навіть записано в правилах. Власне, саме внаслідок того, що WBO знаходиться на задвірках, Брюстер провів свій останній бій не в Меккі боксу — Америці, а в Німеччинi. Таким чином, повертати собі «сімейний» пояс Володимиру не було резону. З таким аргументом у нього було б мало шансів самостійно впливати на свою кар’єру. До того ж, важливий голос «проти» був у тому, що за Брюстером стоїть одіозний промоутер Дон Кінг. Ані Володимир, ані його старший брат домовлятися з ним не бажали.

Учора офіційно оголосили, що принципової домовленості нарешті досягнуто з чемпіоном IBF Крісом Бердом. Тут теж не все так однозначно. З одного боку — пояс Берда набагато цінніший, він входить у велику трійку версій, між якими проходять об’єднувальні бої. Завоювавши його, можна буде реально поборотися за титул абсолютного чемпіона, чого не було з часів Льюїса. Чемпіон IBF може впливати на ситуацію та кар’єру. Принаймні — теоретично, якщо зможе минути всі підводні рифи цього специфічного шоу-бізнесу. З іншого боку — ось тут і Володимиру саме час нагадати, що у Берда шість років тому він якраз виграв. А «шлях воїна» повинен пройти найбільш небезпечним маршрутом, тобто на даному етапі перетнутися з Брюстером. Але якщо абстрагуватися від переконливої перемоги Володимира над Бердом, із двома нокдаунами за бій в останнього, то Кріс по праву вважається одним із найталановитіших боксерів сучасності. У нього прекрасна техніка, на рингу для нього немає таємниць. Він практично може виставити недотепою будь-кого. Чого лише варті його «гросмейстерські» перемоги над Холіфілдом і Туа — цвітом суперважкого дивізіону. Тому дивують думки, що для Кличка нова зустріч із Бердом перетвориться в легку прогулянку. У чемпіонських боях такі трапляються надзвичайно рідко. Та й будь-яка поразка не проходить безслідно. Берд, невеликий за сучасними мірками, пройшов такий «шлях воїна», що порівнювати його з тим же Брюстером – просто лестити останньому. Він кращий як боксер, він вищий у рейтингу шанованого журналу «Ринг» і не його провина, що Володимиру він підходить практично ідеально. Бій між Бердом і Кличком призначений на 22 квітня і відбудеться він... у Німеччині. Так уже вийшло, що лише там йому запропонували великі гроші. До речі, табір Кличка пропонував йому близько $2 млн. за чемпіонський поєдинок іще рік тому, коли українець не був обов’язковим претендентом, але американець вважав за краще битися за $250 тис. із Даваруллом Вільямсоном. Тепер не відкрутитися. Але, схоже Берд, якому вже 35 років, пішов на ситуацію не тільки заради грошей. А надихнути його міг...Леймон Брюстер, який свою вилазку до Німеччини завершив тріумфально, в грандіозному побоїщі перемігши претендента — Луана Краснічего.

Дві поразки Кличка за два роки поставили його в ситуацію, коли знов і знов треба доводити, що «він знову той». Що його щелепа міцна, що його психологія — переможця, а лівий хук як і раніше один із кращих у дивізіоні. Ризикнемо передбачити, що в разі перемоги на Бердом крапки над «i» в цьому питанні розставити не вдасться. Адже «шлях воїна» за визначенням не може бути легким. Щоб досягнути вершини треба перемогти інших воїнів. Берд, без сумніву, один із них. Але не єдиний.

Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: