Наразі з’явилося багато різних методів виявлення брехні — як суто технологічних, так і психологічних. Однак навіть озброєних до зубів за останнім словом техніки співробітників силових відомств продовжують «дурити» агенти ворожих розвідок і просто злочинці. Про сучасні підходи до розколювання професійних брехунів розповів pravda.ru колишній заступник директора з науки та технології Офісу національної розвідки США Ерік Хазелтін.
За його словами, при допитах досі широко використовується традиційний детектор брехні — прилад, що вимірює провідність шкіри, тобто, по суті — інтенсивність виділення поту й рівень хвилювання підозрюваного. Як зазначає Хазелтін, цей пристрій погано працює з людьми, що мають найвідповіднiше для злочинця психічне відхилення — так званий синдром антисоціальної особистості.
Такі люди цілком байдужі до потреб інших і, відповідно, не переживають почуття провини, не страждають від докорів сумління. До того ж, перевірка на детекторі брехні — дуже стресова процедура, і навіть правдива людина, яка боїться, що їй не повірять, часто вводить в оману не лише техніку, але й обслуговуючий її персонал. І тому детектор брехні використовується виключно як допоміжний засіб. З його допомогою можна отримати інформацію, наскільки підозрюваного хвилює тема, щодо якої його будуть опитувати, а також — визначити деякі важливі для слідства особливості його характеру.
Значно більше в питаннях з’ясування істини сучасні спецслужби покладаються на сучасні технології. Серед них — магнітна томографія, магнітна енцефалографія й дуже прогресивна електроенцефалографія. Ці методи, звісно, не дозволяють читати думки, але точно визначають, які центри мозку підозрюваного найактивнішу під час допиту.
Зокрема, за допомогою всіх цих складних методів можна дізнатися, чи дійсно людина раніше бачила фотографію, яку їй зараз показують. Деякі з методів, що стосуються нейрофізіології, викликають у експерта змішані почуття. «Не скажу, що я їх побоююся, але я не дуже оптимістичний щодо цього питання», — заявив Хазелтін. На його думку, лізти підозрюваному в мозок — це крайня міра, якої в будь-якому випадку краще б уникнути.
Також Хазелтіну не здаються ефективними тортури — навіть якщо не брати до уваги співчуття та мораль. За словами експерта, вони не дозволяють дізнатися точну правду. У стані, близькому до больового шоку, людина готова взяти на себе все, що завгодно. А слідству це непотрібно — воно має знати, що підозрюваний скоїв у реальності.
Хазелтін стверджує, що найкраще «вибити» інформацію з підозрюваного зможе досвідчений співробітник, який добре розуміє людську психологію. На його думку, тут людський мозок поки що працює краще, ніж будь-який комп’ютер.
І все одно, вважає він, бути справжнім шпигуном, шахраєм чи актором — це такий самий талант, як і будь-який інший. Людей, які від природи обдаровані здатністю обманювати інших, «розколоти» дуже важко. Вони здатні настроюватися на інших людей, уловлювати їх приховані бажання, мають чудову пам’ять, словом — це майже маги. І коли талант створювати брехню й талант її викривати стикаються, виникає красива битва. Але в такому разі дуже важко передбачити, хто врешті решт переможе.
