Літо виявилося надзвичайно врожайним на різні фестивалі .«Зоряний Сiмеїз» — міжнародний фестиваль дитячої творчості, який цього літа відбувся вчетверте.
На відміну від трьох попередніх, цього разу все відбувалося у Ялті. Цей приїзд із маленького, майже іграшкового Сiмеїзу директор фестивалю Михайло Кіптенко пояснює тим, що в Ялті — кращі умови для життя і, власне, для проведення самого шоу. Дійсно, більшість маленьких артистів та їхні батьки (або куратори) жили у величезному санаторії ім. Кірова — десь за 1000 метрів від концертного майданчика — Будинку культури чорноморського флоту. Щоправда, не зовсім зрозуміло навіщо було кілька днів поспіль проводити відбіркові прослуховування в тому БК, якщо в санаторії є чудовий і абсолютно порожній зал… Фінальний гала-концерт і церемонію нагороджень можна було б провести у БК, а всі інші заходи — у санаторії — таку думку висловив член журі, артист Олександр Василенко. До речі: пан Василенко, так само як композитори і члени журі Олександр Спаринський та Ірина Кириліна — давні друзі «Зоряного Сiмеїзу». Ірині належить однойменна пісня-гімн, яка дітям полюбилася одразу, а Спаринський щоразу привозить нові пісні для дітей. Нині — про Гаррі Потера і космічні мандри. Головою журі був соліст Національної опери Іван Пономаренко.
В перший день — день урочистого відкриття фестивалю — відбулося й відкриття виставки дитячого малюнку «Мій рідний край». Виставка ще раз підтвердила, що в мистецтві діти такі чисті, як і у співі чи в танці. Абсолютно незрозуміло, як можна визначити кращих у тому, що є однаково щирим, чесним і відкритим…
Наступного дня почалася конкурсна програма «Українська пісня». Змагалися діти з Казахстану, Прибалтики, Росії, Криму і, ясна річ, з України. Цікаво, що найбільше звучало пісень Володимира Івасюка, та, що зрозуміло, українських народних мелодій. По тому, які саме пісні відбиралися можна було уявити, що є особливо цінним в українській пісні для не українців. Точнісінько те ж саме, що й для українців! А це — зайве свідчення універсальності нашої рідної пісні.
Наступного дня змагалися шоу-групи, вокальні ансамблі, солісти класичного і джазового вокалу, солісти спортивної хореографії. В цьому конкурсі одразу визначилися лідери: київський танцювальний ансамбль «Веселі чобітки», студія танцю «Фа- соль» iз м. Барнаул, дитячий театр естради «Улыбка» з м. Самари та зразковий ансамбль спортивного і бального танцю «Модус-Ніка» з Києва. Єдиним естрадним музичним колективом виявилася юнацька група «Нонсенс» iз Чернігова. Хлопці доволі вправно грали справжнісінький джаз-рок, за що й отримали лауреатство групи і виступ на гала-концерті.
Ще один день було присвячено конкурсу солістів, які так само представляли географію СНД та Естонію (театр «Гротеск»). Тут найвдаліші виступи можна було визначити за реакцією залу, в якому були свої ж, разом iз батьками і керівниками. Ганна Базило (Україна), Анара Шакенова (Казахстан), Аня Бойко (Україна), Олексій Максимов (Росія), Юля Просенюк та інші демонстрували неабиякий клас виконання. Всіх їх та решту дітей «закохав» у себе член журі Філіп Жмахер (той самий співак, який отримав Гран-прі на «Слов’янському базарі-95» у Вітебську). Він проспівав кілька сербських пісень, що за мелодійністю дуже нагадували українські. Фактично то був відкритий майстер-клас для всіх учасників конкурсу. Паралельно всі дні свої майстер-класи для дітей проводила у санаторії відомий педагог вокалу з Києва Любов Капшук. До речі: одна з її учениць — Катя Chilly. Ти часом режисер фестивалю Людмила Сидашенко у черговий раз підтвердила свій фаховий клас, влаштувавши яскраве нон-стоп- шоу в коктейлі з церемонією нагородження. Гран-прі отримав ансамбль «Юність», але і багато інших дітей не поїхали додому з порожніми руками. Приємно, що багато дітей отримали путівки. Це означає, що оздоровчий тиждень, розпочатий в Ялті, вони зможуть продовжити пізніше. Та ще й у компанії своїх нових друзів — маленьких, але справжніх артистів.
