Широкий вибір красивих речей, яскрава реклама, яка закликає їх купувати і запевняє, що саме покупка подарує відчуття щастя, знижки на зимові товари відіграли свою роль — епідемія шопоголізму нині захопила весь світ.
Шопоголіки — це люди, які скуповують усе підряд, причому більша частина цих покупок їм не потрібна, просто сам «обряд» придбання слугує для них кращим відпочинком, розвагою та радістю. При цьому, повісивши в шафу десяті джинси, нерідко переживаючи при цьому відчуття провини за чергову витрату грошей, шопоголік уже наступного дня починає відчувати бажання здійснити чергову покупку. Таким чином, покупки стають для таких людей окремим смислом, не пов’язаним із подальшим використанням купленої речі.
Довкола такого явища, як шопоголізм уже багато років тривають дискусії й суперечки. Лікарі проводять дослідження шопоголіків з метою визначення тієї тонкої грані, яка відділяє модне захоплення від психічної залежності. Як задоволення від шопінгу переростає у справжню манію, запитує medkrug.ru? Як визначити, що це відбувається саме з тобою? І що, власне, робити? Усі ці питання хвилюють і лікарів-психіатрів, і звичайних людей. А поки все це обговорюється... кількість людей, залежних від новопридбань, зростає із загрозливою швидкістю, особливо у великих містах.
Взагалі-то «шопоголік» — це розхожий любительський термін. Мовою ж психіатрів пристрасть до придбання називається «оніоманія». Сьогодні чимало психіатрів, наприклад, американські, дійшли висновку, що шопоголізм — це не просто погана звичка або безглузде хобі, а справжнісінька хвороба, залежність, схожа на алкогольну або гральну, яку необхідно лікувати.
Колеги американських учених — психіатри з Австралії — не так давно, керуючись власними дослідженнями, також дійшли висновку, що шопоголізм є серйозним захворюванням. Мало того, вони зробили висновок про те, що він тісно пов’язаний з іншим психічним розладом — з непереборним бажанням приносити у свій дім непотрібні предмети. Професор психіатрії Ренді Фрост, спираючись на результати виконаної роботи, заявив, що переважна більшість «любителів сміття» є також і шопоголіками. Також, за словами професора, кожен четвертий плюшкін страждає від якогось психічного розладу, а кожен другий — від депресії.
Проблему оніоманів та людей із «синдромом Плюшкіна» обговорювали на одному з медичних симпозіумів у Мельбурні, але проблема ця, напевно, така складна, що медики так і не дійшли єдиної думки з приводу ефективного методу лікування цих маній. На думку вчених, основна складність у лікуванні цих пацієнтів у тому, що вони зазвичай приховують цю недугу, соромлячись її. Якщо ви помічаєте за собою такі симптоми, як, скажімо, постійні походи до магазину без конкретної потреби щось придбати, відчуття насолоди під час розглядання вітрини, любов до модних журналів, бажання купити яку-небудь річ без об’єктивної на те причини, смуток та апатію без нової покупки, захаращеність оселі непотрібними речами, відсутність сил для контролю витрат аж до постійних боргів, то вам необхідно взяти себе в руки і піти на прийом до психіатра.
Абсолютно необхідно обмежити свої апетити за допомогою кількох нескладних правил:
- намагайтеся складати заздалегідь список покупок і не виходити за його рамки;
- беріть із собою лише ту суму, яка може бути витрачена за списком;
- у дні, коли ви не плануєте відвідувати магазин, беріть із собою гроші тільки на дорогу та обід;
- побачивши особливо вподобану річ, не купуйте її одразу. Домовтеся, щоб її відклали до вечора, а краще — до завтра. Цілком можливо, що вже за годину-другу ви зрозумієте, що вона вам не потрібна.
