Головний приз — нагороду за кращий драматичний фільм — отримав «Авіатор» Мартіна Скорсезе. Асоціація акредитованої при Голівуді іноземної преси має до цього режисера явну слабкість. «Банди Нью-Йорка» отримали свій «Золотий глобус» 2003 року, хоча вибір оскарівських академіків (а «Глобус» вважають генеральною репетицією до головної кінонагороди року) випав тоді на «Чикаго». Визнавши Скорсезе автором кращого фільму, асоціація ставить академіків у складне становище. Скорсезе був п’ять разів номінований на «Оскар» і жодного разу його не отримав, незважаючи на дві каннські «Золоті пальмові гілки». Якщо цього року Скорсезе знову обійдуть, то ігнорування Кіноакадемією живого класика стане просто демонстративним, не без підстав стверджує Gazeta.ru.
Навіть більш цікавою виглядає нагорода за кращу чоловічу роль у драмі для Леонардо Ді Капріо, який зіграв у «Авіаторі» мільйонера Говарда Г’юза. Жодного разу «золотий хлопчик» не отримував ані «Оскара», на якого був номінований одного разу, ані «Глобуса», на який був номінований п’ять разів.
Кращим режисером було визнано Клінта Іствуда за фільм «Дівчина на мільйон доларів». Успіх «Дівчини» було підтримано призом для Гілларі Суонк за виконання головної жіночої ролі дівчини-боксера. Ця панночка, яку не всі добре пам’ятають в обличчя, стала володаркою «Оскара» за «Парубки не плачуть» і двократною призеркою «Глобуса».
Кращим мюзиклом (комедією), а також кращим сценарієм визнано «На узбіччі» — головне відкриття й головний прорив року. Стрічка Олександра Пейна, що зняв картину «Про Шмідта», яка набула розголосу та присвячена мандрівці двох приятелів-невдах Каліфорнією з метою продегустувати якомога більше вина й зрозуміти якомога більше про життя. Відсутність зірок першої величини робить перемогу фільму особливо інтригуючою.
Кращим зарубіжним фільмом було визнано іспанське «Море всередині», присвячене священній боротьбі за право на евтаназію. Стрічка базується на реальних подіях, що, безсумнівно, додало їй ваги. Разом із «Щоденником мотоцикліста» про Че Гевару в цій номінації залишився ні з чим і фільм «Довгі заручини» — ймовірно, що нікому не хотілося другої «Амелі».
Екранізація життєпису Рея Чарльза, на яку покладалося багато надій, отримала лише приз за кращу чоловічу роль для Джемі Фокса, який зіграв музиканта. Кращим композитором було визнано Говарда Шора за «Авіатора», краща пісня — композиція Міка Джаггера та Девіда Стюарта «Старі звички насилу вмирають « у фільмі «Алфі».
